Поки український народ думає над новорічним столом, чиновники і депутати намагаються вирішити як саме буде існувати держава в наступному році. Втім не надто активно – за два тижні до 2015 року Україна досі залишається без Державного бюджету.
Офіційно проект Держбюджету відкликаний і допрацьовується спеціальною комісією. Новоспечений міністр фінансів Наталія Яресько пообіцяла, що вже 20 грудня подасть проект на розгляд до Верховної Ради. А перший віце-спікер Андрій Парубій має намір прийняти Державний бюджет до 26 грудня.
Імітація процесів
Тим не менш, експерти не такі оптимістичні в прогнозах. Для прийняття проекту необхідно виконати декілька умов, в першу чергу – зміни в Податковий і Бюджетний кодекс. Адже саме новий Податковий кодекс лягає в дохідну частину бюджету країни.
«Важко уявити, яким чином можна зараз підготувати Держбюджет-2015 на новій законодавчій базі, яка досі не прийнята. До того ж, паралельно з цим потрібно внести зміни в закон про Державний бюджет, і яким чином це хочуть встигнути зробити до 26 грудня – незрозуміло. Тому сьогодні все схоже на імітацію процесів, імітацію децентралізації та дерегуляції», – розповідає «Слову і Ділу» економічний експерт Андрій Новак. На його думку, навіть з технологічної точки зору провернути таку «авантюру» не вдасться.
Читайте також: Тимошенко підловила Яценюка на фальсифікації бюджету
Інший експерт, Олександр Охріменко, підкреслює, що такий поспіх з прийняттям «неідеального» бюджету пов'язаний з траншами МВФ.
«Якщо по суті, то насправді наш бюджет прийме не уряд, а МВФ. І вже інше питання, наскільки він виявиться реальним для виконання. Однак зараз важливіше отримати чергову позику, інакше – дефолт», – вважає Охріменко.
Що до чого
Уряд вирішив розробити два сценарії, за якими може піти життя країни. Перший розрахований на збільшення інвестицій і зовнішнього попиту і передбачає незначне зростання ВВП – 0,3%. Другий зорієнтований на реформи та активізацію процесів кредитування української економіки. Планове зростання економіки на рівні 2%.
У Мінфіні макропоказники не обговорюють. Але за інформацією джерела газети «Сегодня», робоча версія бюджету-2015 містить макропоказники, узгоджені з МВФ: номінальний ВВП складе 1720 млрд грн (цього року очікується 1,5 трлн грн), реальний ВВП – мінус 4,5% (замість нинішніх мінус 6,5%), інфляція – 13,4% (у 2014-му – 19%), дефіцит держбюджету – 3,7% (зараз 4,6%).
Читайте також: Депутати взялися наввипередки обіцяти зміни до Бюджету-2015
Більше того, прожитковий мінімум пропонують встановити на 1 січня 2015 на рівні 1214 грн, з 1 грудня на рівні 1240 грн. Мінімальну заробітну плату хочуть закласти з 1 січня 2015 – 1257 грн, з 1 грудня – 1284 грн.
Армії держава держава виділяє 15 млрд грн, МВС майже 21 млрд грн, Нацгвардії – 2 млрд грн.
В той же час, на МОЗ збираються витратити 48 млрд грн: загальнодержавні витрати – близько 46 млрд грн, на апарат міністерства – близько 4 млрд. Мінкульт отримає 605 млн грн, Міністерству спорту хочуть дати 822 млн грн.
Крім того, на апарат ВРУ хочуть витратити 660 млн грн, на президентську ДУСю 804 млн грн. А Мінстець у витратну частину бюджету і зовсім не потрапив.
Петля ... на поясі?
«Затягувати бюджетні паски» для досягнення результатів, як завжди будуть простим українцям. Уряд вирішив економити за простим принципом – на всьому. Але варто подивитися по порядку.
Освіта. Ліквідують слабонаповнені школи і безкоштовну освіту в школах після 9 класу. Скасують безкоштовні обіди (крім дітей-інвалідів, сиріт, малозабезпечених). Безкоштовні підручники – тільки пільговим категоріям. Чекає збільшення навантаження вчителів. Скасування стипендій студентам училищ і вузів (крім дітей-інвалідів, сиріт, малозабезпечених і молодих батьків). Скорочення держзамовлення на 10%. Відновлення післядипломного відпрацювання «бюджетниками». Планують скасування пільгового проїзду для студентів і школярів. А також скасування фінансування місцевими бюджетами наукової діяльності та підвищених окладів за наукові ступені.
Читайте також: Бюджет-2015: політичний обман чи фінансове знущання над населенням? Погляд
Соціалка. Підвищення пенсійного віку. Скорочення до 90% виплати пенсії, працюючим пенсіонерам. Збираються дозволити ліквідувати будинки престарілих. Скоротити рівень пенсії нардепам і військовим з 70% до 60% від зарплати. А також, монетизувати пільги на проїзд у транспорті пенсіонерам, дітям, інвалідам, чорнобильцям і т. д. Планують зупинити індексації пенсій до стабілізації економіки. Встановити вибіркову допомогу на дитину (тільки тим, у кого дохід на 1 людину нижче 6 тис. грн).
Крім того, скасовується пенсія при втраті годувальника сім'ям військових і правоохоронців не учасників АТО. А допомога по звільненню буде виплачуватися тільки за умови 10 років вислуги.
Охорона здоров'я. Завдяки плану діяльності уряду в новий бюджет закладена норма скасування безкоштовної медицини. Україна переходить на страхову медицину. Харчування в лікарнях так само стане платним. А норма фінансування охорони здоров'я на рівні 10% ВНП – скасовується. У той же час, межі зони забруднення ЧАЕС повинні бути переглянуті.
Суди і Прокуратура. Кількість суддів (10%), прокурорів (37%) і міліціонерів (30%) скоротиться. Також і кількість співробітників апарату – на 11%. Скасовується підвищення зарплат суддям місцевих судів. Також скасовуються виплати при звільненні, пільги на медобслуговування, оздоровлення для працівників прокуратури та стипендії для кандидатів у працівники. Рівень пенсій зменшується до 60% від окладу (зараз 70% у суддів, і 80% – прокурорів).
Читайте також: Програма уряду Яценюка: коли дихати стане платно?
«Азіровщіна» в уряді
Ідеї та пропозиції, які стануть основою податкового законодавства та Держбюджету на майбутній рік розкритикували вже і в новій Верховній Раді. Зокрема, народний депутат Оксана Продан назвала ці зміни «Азаровськими».
«Азаровські» зміни спрямовані на отримання додаткових надходжень тут і зараз, ціною майбутніх не тільки податків, а й робочих місць», – написала вона у своєму блозі на НВ.
Не оцінили новий Держбюджет і деякі експерти, назвавши його антисоціальним. Адже бюджет наповниться за рахунок зниження соцвиплат, зменшення пільг і збільшення податків.
Крім того, Сергій Лещенко у своєму Facebook повідомив, що «в проекті бюджету немає ні копійки на фінансування Національного антикорупційного бюро». І заявив, що без фінансування нового антикорупційного органу бюджет прийнятий не буде.
Бюджет за рахунок бідних
Серед податкових нововведень варто очікувати поголовного декларування доходів і витрат, введення 30% податку на покупки і нового податку на нерухомість.
Останній вводиться на всю житлову нерухомість будь-якою площею із розрахунку 24,36 грн/кв. м.
Крім того, проектом податкової реформи передбачається введення податку на комерційну нерухомість. На думку нардепа Оксани Продан, така ініціатива вкрай несвоєчасна. «Економіка падає, а бізнес у більшості випадків просто виживає, намагаючись хоча б зберегти свої активи. Про прибуток не йдеться. Метою введення податку на комерційну нерухомість може бути масове доведення бізнесу до банкрутства для подальшої його скупки за безцінь», - заявила вона в інтерв'ю «Лізі».
Читайте також: Що змінили в Бюджеті на 2015 рік? Експерти
Серед передбачуваних нововведень і введення акцизу на переобладнання транспортних засобів. Свого часу такий податок уже був прийнятий у вересні 2013 року попереднім режимом, і скасований після Майдану.
З акцизом є й інший момент, тепер акциз на алкоголь і тютюн буде встановлюватися місцевими органами влади у розмірі 2-5%.
Зміниться ставка оподаткування і для депозитів. До 500 тис. грн – 15%, 500 тис.-1 млн – 20% і від 1 млн грн – 25%. Зараз діє єдина ставка в розмірі 15%.
Чекають зміни і багато інших сфер, зокрема ПДФО, ЄСВ, і роботу «єдинників».
Що ж, хочеться вірити, що подібний документ все ж не буде бездумно проголосований у Верховній Раді. Країні потрібна не мотузка без мила, а проект змін, здатний відродити малий і середній бізнес, створювати робочі місця, гідно оплачувати працю і дати можливість хоча б просто жити, а не виживати.
Бо Україна – не бідна країна, а обікрадена. Але здається боротися з корупцією знову ніхто не має наміру.
Анастасія Соснова, спеціально для «Слово і Діло»
***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Матеріали за темою:
Курс гривні до долара: чи варто чекати стабілізації?
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»