За два дні Україну відвідали обидва союзника Росії у Митному союзі – президент Білорусі Олександр Лукашенко і глава Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Але до цих пір залишається неясним, які ж справжні причини стоять за візитами лідерів цих держав.
Назарбаєв та Лукашенко – посередники Путіна?
Назарбаєв та Лукашенко можуть бути третіми особами від Кремля, щоб запропонувати Порошенко варіанти врегулювання ситуації на Донбасі, які сам Путін не може озвучувати.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Володимир Фесенко.
«З одного боку, ми знаємо, що у президента РФ є прямий телефонний зв'язок з Порошенко, і формально йому не потрібні посередники. З іншого боку, деякі варіанти в питанні Донбасу він може спробувати подати через третіх осіб, щоб ці пропозиції не були відкинуті одразу ж», – припускає Фесенко.
Крах Митного союзу?
А ось інший експерт вважає, що візити в Україну президентів Казахстану і Білорусі свідчать про погані відносини Назарбаєва і Лукашенка з президентом РФ Володимиром Путіним.
Саме такої думки дотримується російський опозиціонер Борис Нємцов. За його словами, ніякого Митного союзу немає.
«Ці зустрічі означають, що ніякого Митного союзу немає, тому що, коли люди є партнерами, то вони не називають один одного «безмозгими ідіотами». Це також означає, що в особистому плані у них дуже погані відносини. Справа в тому, що диктатори взагалі не можуть бути в хороших відносинах, тому що кожен прагне до одноосібної влади і не хоче її ні з ким ділити», – сказав він.
Аналізуючи візит в Україну президента Білорусі Олександра Лукашенка, Нємцов зазначив, що той постійно торгується, намагаючись більш вигідно себе продати – чи то Москві, чи то Заходу.
Також опозиціонер зазначив, що візит Лукашенка можна розглядати, як таку собі «торговельну позицію».
«Посварившись з Путіним, особливо після заяв про «путінську безмозглу політику», він розраховує на прихильність Заходу і на те, що на тлі Путіна буде гідно виглядати. Саме тут Президент України Петро Порошенко повинен для нього зіграти важливу лобістську роль для того, щоб роз'яснити західним партнерам, що Лукашенко не такий страшний диктатор і треба з нього зняти санкції», – підкреслив він.
Благодійна місія?
Якщо президент Білорусії з самого початку кризи на Донбасі висловлювався на підтримку єдності і територіальної цілісності України, і відмовлявся визнавати самопроголошені республіки, то Астана до останнього часу займала нейтральну позицію з приводу війни в Україні.
Однак вже під час останнього візиту і Лукашенко, і Назарбаєв запропонували свої послуги українському Президенту для припинення конфлікту.
А «Бацька» навіть робив гучні заяви.
«Петро Олексійович, треба буде від Білорусі щось, скажи, ми тобі за добу все зробимо, що ти попросиш. Все, що Президент України не просив, публічно говорю, ми завжди робили. І так буде надалі», – заявив Олександр Лукашенко.
В свою чергу, президент Казахстану закликав Україну і Росію знайти компроміс для вирішення конфлікту на Донбасі і зазначив, що готовий всіляко сприяти відновленню економічного співробітництва між країнами, а також мирного врегулювання ситуації в форматі, в якому раніше проводилися переговори в Мінську.
Підсумки візиту
Про справжні причини візиту двох президентів можна тільки гадати, проте в результаті зустрічей є позитивні моменти для України.
Так, з Казахстаном Україна домовилася про постачання вугілля, в якому у нас зараз є гострий дефіцит.
«Одразу ми домовилися про постачання вугілля з екібастузьких родовищ, найдешевших з усіх, які видобуваються в тій стороні. І думаю, що ми цього досягнемо», – повідомив Назарбаєв.
Він також повідомив, що запросив Порошенка відвідати Казахстан і організувати там форум бізнесменів для того, щоб вони знайшли точки дотику.
Також сторони домовилися про відновлення діяльності міжурядової комісії з економічного співробітництва.
«Ми вважаємо неприпустимим те, що протягом 2 років товарообіг між країнами впав більш ніж на 30%. Ми домовилися, що найближчим часом буде відновлена діяльність міжурядової комісії з економічного співробітництва», – сказав Порошенко.
Щодо Лукашенка та Порошенка, то вони домовились, що один з українських телеканалів буде здійснювати мовлення на території Білорусі.
«У нас такий досвід вже є. З нашими каналами працюють спільно три або чотири російських. Чому ми з Україною не можемо створити таке спільне співробітництво?», – сказав білоруський лідер.
Виходячи з підсумків візитів, швидше за все, Лукашенко і Назарбаєв вирішили перестрахуватися і вийти переможцями в будь-якій ситуації. З одного боку, вони залишаються під владою Путіна і частиною Митного союзу, але на випадок програшу Кремля обирають й інший шлях – партнерські відносини з Україною в надії на зняття євпропейських санкцій. Питання тільки в одному: чи зможуть лідери Казахстану та Білорусі встигнути за трьома зайцями – Україною, Заходом і Росією?
Яніна Яблонська, спеціально для «Слово і Діло»
***
Точка зору редакції «Слово і Діло» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Новини по темі:
Назарбаєв та Лукашенко можуть бути посередниками Путіна – експерт
Данилишин: сланець зробить Україну незалежною
Конференція Путіна: цинізм, порожні слова про мир і готовність до війни
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»