Мета зменшення кількості стратегічних підприємств – поповнити бюджет, тобто держава повинна позбавитись певного балансу.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор ГО «Інститут розвитку територій» Юрій Ганущак.
«Бізнес дійсно продає активи, коли їх вартість є найвищою. У держави інша логіка: продаються активи або коли вони не потрібні, а потрібні гроші, й інша позиція – коли вони обтяжують державу. Основною метою зменшення кількості стратегічних підприємств є поповнення бюджету, тобто держава повинна позбавитись певного балансу. Загалом абсолютно нормально, якщо підприємства з приватним капіталом фактично виконують державні замовлення», – каже Ганущак.
За його словами, найефективніша форма контролю держави – командитне товариство або товариство зі змішаним капіталом.
«Різниця в тому, що при товаристві зі змішаним капіталомє певна монополія й велика частина власності належить приватникам. Приватники отримують прибуток, але їх контролює або намагається робити видимість контролю держава», - пояснює сапеціаліст.
Експерт зазначив, що у нашому випадку найкращою формою є командитне товариство.
«Командитне товариство передбачає, що всі призначення здійснюються державою, а от розподіл продуктів проходить відповідно до вкладених коштів, тобто може бути 99% приватного капіталу. Товариства отримують від цього зиск, але контроль за менеджментом здійснює держава», - розповідає Юрій Ганущак.
В той же час, нічого поганого в приватизації не має, але потрібно використовувати форму командитного товариства, особливо в частині оборонних підприємств.
Водночас, в коментарі «Слову і Ділу» Василь Юрчишин вважає, що приватні підприємства зазвичай набагато ефективніші, ніж ті, які знаходяться у власності держави.
«Швидше за все це вимушені кроки, оскільки є великий недолік такого рішення. Враховуючи те, що зараз відбувається фінансова криза та падіння економіки, будь-яка приватизація буде здійснюватись за невигідної ціни. Тому приватизація наразі - це не найкращий час, і уряд не отримає тих сум, які міг би отримати за інших обставин», - підсумовує спеціаліст.
Читайте також: Від обіцянок до кредитів: Яценюк отримав кошти на реформу електроенергетики
Відзначимо, що міністр економічного розвитку Айварас Абромавічус переконаний, що список стратегічних підприємств, які не підлягають приватизації, потрібно зменшити з 1500 до 600.
«Я поговорив зі всіма міністрами. Также послухали громадськість, і виявляється, що в Україні так званих «священних корів» не так й багато. Тому вирішили зменшити кількість об'єктів, котрі називаються стратегічними, до приблизно 600. Решта будуть жорстко аудитуватися», – заявив Абромавічус.
Зазначимо, раніше в Кабміні повідомляли про скорочення списку об’єктів, що не підлягають приватизації, із 1500 до 300. В рамках цього ми запроваджуємо механізм міжнародного аудиту всіх державних компаній. Зокрема тих, що будуть іти на приватизацію, і продажів пакетів державних акцій на міжнародних біржах.
Нагадаємо, 10 липня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив про намір провести наймасштабнішу за останні 20 років приватизацію. Раніше міністр економічного розвитку Павло Шеремета обіцяв скоротити державний сектор економіки.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»