Напередодні першого 100-денного «ювілею» українського парламенту VIII скликання «Слово і Діло» проаналізувало, які з обіцянок народних обранців справді втілилися в життя, а які поки так і залишились на рівні намірів.
Першою фракцією, що потрапила «під приціл» системи народного контролю, стало Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».
Консолідуючими темами всередині фракції без сумніву стали питання звільнення Надії Савченко та змін до поспіхом проголосованого Бюджету, а також Бюджетного й Податкового кодексів.
Так, після того, як лідерка фракції Юлія Тимошенко пообіцяла, що Савченко стане представницею України в Парламентській Асамблеї Ради Європи, інші члени партії вирішили наслідувати її приклад та у свою чергу дали ряд обіцянок стосовно ув'язненої в Росії української льотчиці. Зокрема, нардеп Олексій Рябчин заявив, що шанси на звільнення Савченко високі, порівнявши її та Олега Сенцова з екіпажем судна Greenpeace, процес проти яких був суто політичним і був закритий напередодні Сочинської Олімпіади.
Пізніше інший член фракції, Григорій Немиря, запевнив, що «Батьківщина» зробить усе можливе для звільнення Надії Савченко. Одразу дві обіцянки щодо звільнення льотчиці дав інший партієць «Батьківщини» – Іван Крулько. 24 лютого він пообіцяв, що «список Савченко», до якого входять 35 осіб, причетних до викрадення та незаконного звинувачення льотчиці, буде переданий до США, ЄС та Європейської Комісії. 25 лютого Крулько заявив, що політична сила домагатиметься накладення санкцій на всіх, хто причетний до фабрикування справи Савченко.
Питання Державного бюджету також не викликало суперечок у членів фракції: слідом за Тимошенко чи не кожен депутат заявив, що проект Бюджету (як і Бюджетного та Податкового кодексів) треба переголосовувати. Щоправда, Вадим Івченко, незважаючи на те, що дав аж 4 обіцянки з цього приводу, власне зобов'язання щодо внесення змін до Податкового кодексу все ж таки провалив.
У свою чергу, сама Юлія Тимошенко, попри різку критику і вже прийнятого Бюджету, і змін до нього, які Рада має проголосувати вже найближчими днями, запевнила, що зробить усе можливе, щоб Україна отримала кредит від МВФ. Нагадаємо, саме вимогами Міжнародного валютного фонду в Кабміні виправдовують нові зміни до головного кошторису країни.
Також чимало дискусій у партії, як і загалом у суспільстві, викликало питання безпеки. І якщо заступник голови фракції Сергій Соболєв та Сергій Власенко переймалися переважно питаннями оборони (перший пообіцяв вступ України в НАТО за 3 – 4 роки, другий – введення воєнного стану на Донбасі), то Ігоря Луценка більше турбували питання розслідування злочинів проти Революції Гідності. Він, зокрема, пообіцяв створити відповідну тимчасову слідчу комісію та ініціювати переголосування кандидатури Віктора Шокіна на посаду генпрокурора. Остання обіцянка вже отримала статус невиконаної – вочевидь, депутата таки переконала активність нового генпрокурора.
Ще одна персона, відставки якої вимагають у «Батьківщині» – міністр енергетики Володимир Демчишин. Таку вимогу 20 січня висунув Вадим Івченко, заявивши, що у разі необхідності підпишеться за його звільнення, бо рішення, які той приймає, на його думку, непрофесійні.
Втім, незважаючи на невдоволення діями коаліційного уряду, в «Батьківщині» запевняють: з парламентської більшості не вийдуть. Таку позицію лідерка фракції висловила навіть двічі: на початку роботи нового скликання Ради і вже наприкінці лютого.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»