Поки Україна відчайдушно намагається диверсифікувати постачання газу і збільшити власний видобуток, в іншій частині світу чиновники приходять до доцільності повернення енергетики до вугілля.
Так, згідно з прогнозами аналітиків, до 2020 року попит на вугілля на світовому ринку перевищить попит на нафту, тобто вугілля стане найважливішим у світовій економіці видом палива. Кардинальні зміни у світових тенденціях зроблять Індія і Китай, яким потрібне дешеве вугілля. До кінця поточного десятиліття сукупна потужність електростанцій в Південно-Східній Азії зросте на 50%, половина електростанцій будуть працювати саме на вугіллі і тільки чверть - на газі.
Але Україні світові тенденції ні до чого. По-перше, наші теплові електростанції вже давно користуються дешевим вугіллям. По-друге, державні мужі стурбовані збільшенням видобутку вітчизняного газу, а не вугілля. Так, до вищезгаданого 2020 року Україна планує перейти на повне самозабезпечення газом.
У нашому арсеналі є кілька газових проектів, проте всі вони, за дивним збігом обставин, не доходять до логічного завершення. Проект створення LNG- терміналу з переробки зрідженого газу після скандалу з лижним інструктором переживає не кращі часи. Налагодження реверсних поставок російського газу з Європи також дається дуже нелегко, вони здійснюються лише в невеликих обсягах, а відкрити «широкий коридор» зі Словаччини не вдається через протидію російської сторони. Остання надія - сланцевий газ. Однак запуск видобутку сланцевого газу в Україні тільки на старті: договори з компаніями підписані, але свердловини ще не пробурені.
Продовжуючи тему труднощів видобутку нетрадиційного газу, доречно процитувати аналітика Ф. Фешаракі з консалтингової компанії Facts Global Energy «Вугілля потихеньку повертається. Продавці скрапленого природного газу вважають, що у покупців немає вибору, але він є - це вугілля».
Що ж вирішує зробити уряд України на тлі газових невдач і підвищеної уваги світової громадськості до вугілля? Модернізувати і розвивати шахти? Аж ніяк, їх збираються приватизувати. Фонд держмайна вніс 45 українських шахт до переліку об'єктів, що підлягають підготовці до приватизації в 2013 році. За словами аналітиків, продати шахти буде дуже складно, адже підприємства на даний момент збиткові. Зрозуміло, що і ціна буде невисокою.
Які вимоги будуть ставитися майбутнім інвесторам з модернізації шахт? Чи зможе Україна скористатися стратегічним моментом і своїми природними багатствами? Покаже тільки час.
Важливо дивитися правді в очі: нічого значного за весь час відчайдушного відходу від енергетичної залежності Україні не вдалося. Сьогодні, в період чергового загострення відносин з Російською Федерацією, українським політикам варто серйозно задуматися над реальним, а не номінальним вирішенням проблеми. Адже події останніх енергетичних надривів влади довели, що вони або невмілі менеджери, або не сильно зацікавлені в позитивному вирішенні питання.
Якщо у влади є бажання дивитися в перспективу, то вона обов'язково скористається вугільною галуззю. Адже це шанс не тільки вирішити енергетичні питання, але і можливість зайнятися соціально-економічними проблемами депресивних шахтарських містечок.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»