Що влада не додала улюбленим бюджетникам?

Не секрет, що основою електорату нинішньої влади були і залишаються бюджетними: на них робиться ставка на кожних виборах, їм приділяється найбільша увага в державному плануванні, для них завжди знаходяться кошти в бюджеті. Не став виключенням й 2013 рік – продовжувалось мінімальне збільшення зарплат, пенсій та інших виплат. Під кінець року, коли держава опинилася в кризовому становищі, не маючи коштів, аби дожити рік до кінця, Президент Віктор Янукович знайшов вихід у російській позиці. Перший транш кредитубув використаний саме на покриття соціальних виплат за останні місяці 2013 року та початок 2014-го.

Втім, далеко не всі минулорічні ініціативи владних та провладних політиків для бюджетників були виконані.

Зарплати

Так, прем'єр-міністр Микола Азаров обіцяв, що протягом 2013 року зарплати та пенсії будуть підвищувати чотири рази, проте розмір згаданих виплат підвищували лише двічі - 1 січня та 1 грудня. Очільник уряду також обіцяв, що у 2013 році середньорічне зростання посадового окладу працівників 1 тарифного розряду складе 18% або 146 грн. Натомість минулого року посадовий оклад 1 тарифного розряду зріс всього лише на 13 грн., тобто на 1,15%.

Слід згадати й про обіцянку народного депутата від Партії регіонів Нестора Шуфрича, який заявляв, що з 1 січня 2013 року зарплати бюджетників будуть підвищені на 400 - 600 грн., а зарплата викладачів - більше, ніж на 600 грн. Проте, за даними Держстату, в січні 2013 року середня зарплата бюджетників була навіть меншою, ніж у 2012 році. Зокрема, освітяни отримували в середньому на  66 грн. менше, медики – на 47 грн., державні управлінці – на 392 грн.

Ситуація із зарплатами викладачів вишів ще гірша: відповідно до чинного законодавства посадові оклади викладачів державних та комунальних вузів зросли лише на 13 грн. У вересні 2013 року Центр дослідження суспільства провів аналіз рівня заробітних плат викладачів. В результаті опитування було виявлено, що майже половина викладачів отримують зарплату, нижче за середню по країні.

З 1 січня 2013 року, за планами уряду, передбачалося підвищити зарплату державним службовцям. Однак підвищення не відбулось, оскільки не набув чинності закон "Про державну службу", що передбачає, серед іншого, збільшення зарплати держслужбовцям.

В жовтні минулого року зарплати мали збільшитись і у військовослужбовців. Про це заявляв міністр оборони Павло Лебедєв. Однак обіцянку не було виконано. Крім того, народний депутат від Партії регіонів Олександр Кузьмук обіцяв, що з 1 січня 2013 року пенсії для військових пенсіонерів збільшаться на 10,5%. На практиці пенсії були підвищені лише на 6,3 - 7,9% (100 - 145 грн.).

Не відбулося й обіцяного студентам березневого збільшення стипендій, про що заявляв міністр освіти Дмитро Табачник.

Пенсії

Президент України Віктор Янукович обіцяв, що рівень пенсійного забезпечення в Україні постійно зростатиме. За його словами, трудова пенсія мала б бути не менше 1000 гривень. Інший політик – народний депутат від Партії регіонів Олександр Стоян – обіцяв, що в 2013 році мінімальна пенсія складатиме не менше 1200 грн. Однак минулого року  мінімальна пенсія складала лише 949 грн.

Крім того, згідно з планами колишнього міністра соціальної політики Сергія Тгіпко, до 2013 року в Україні мала б завершитися пенсійна реформа. Однак до другого рівня реформи, який, перш за все, передбачає можливість особистого накопичення пенсії, держава не перейшла досі. На думку посадовців Мінсоцполітики, в тому числі й Сергія Тігіпка, другий рівень реформи можливо буде запровадити лише за умови бездефіцитного бюджету Пенсійного фонду або, за попередніми прогнозами, не раніше 2015 року.

Цікаво згадати, що в 2011 році Микола Азаров обіцяв подолати дефіцит бюджету Пенсійного фонду за два роки. Тим не менш, минулого року дефіцит склав 21 млрд. грн.,і поточного року уряд буде прагнути хоча б не збільшити його.

Затримки

Попри пильну увагу уряду, Президента та всієї владної гілки до стабільності та своєчасності виплати соціальних видатків, уникнути затримок та непорозумінь не вдалося. 10 грудня Микола Азаров на своїй сторінці в мережі Facebook повідомив, що затримки з видачею соцвиплат не вдалося ліквідувати, оскільки Державне казначейство не перерахувало необхідні 800 млн. грн. Причиною цього прем'єр-міністр назвав масові протести, які проходять в центрі Києва.

В кінці грудня  особливо напруженою стала ситуація в столиці. Працівники «Київпастрансу» погрожували розпочати страйк, якщо не будуть виплачені зарплати за останні два місяці року.

Траплялися затримки й у виплаті пенсій. Попри запевнення міністра соціальної політики Наталії Королевської, проблеми зі здійсненням пенсійних виплат протягом року виникали, зокрема, в Києві, Кіровоградській, Сумській та Тернопільській областях.

Інші виплати та пільги

Микола Азаров обіцяв, що у 2013 році буде збільшено майже на 9% розмір державної допомоги при народженні дітей. Однак впродовж 2013 року прожитковий мінімум для дітей до 6 років, від якого обраховується виплати при народженні дитини, зріс лише на 7,4%.

Голова КМДА Олександр Попов обіцяв, що до Дня Києва 2013 року «картку киянина» отримають усі пільговики і проект повністю запрацює. Однак на кінець квітня 2013 «картку киянина» отримали лише 54,5 тис. осіб із 425 тис. пільговиків. Втім, киянам більше поталанило, ніж жителями інших регіонів України. Зокрема, в 2013 році, за планами Сергія Тігіпко, для всієї держави мала б бути запроваджена єдина соціальна картка. Однак даний проект не пішов далі пілотних регіонів.

Описані проблеми в покращенні соціального забезпечення громадян  - лише вершина айсбергу невиконаних обіцянок влади для найбільш незахищених та бюджетозалежних верств населення. Ми не наводили приклади провалу урядових програм щодо надання або пільгової купівлі житла, будівництва дитсадків та дитячих будинків, впровадженні медичної та військової реформ тощо. Затримки та проблеми з підвищенням соціальних виплат наглядно демонструють глибинні економічні проблеми в Україні, адже для забезпечення першочергових видатків державі доводиться залучати закордонні кредити.