Позавчора, 12 червня, голова парламентського комітету з освіти та науки Лілія Гриневич заявила, що найближчими тижнями Верховна Рада розгляне три законопроекти про вищу освіту. Одним з головних протиріч між провладним та опозиційним проектом залишається принцип формування державного замовлення. Напередодні прийняття нового закону ми проаналізували, яким чином формуватиметься держзамовлення для вишів цього року, і кому в ньому пощастить.
Так, за словами міністра освіти Дмитра Табачника, в поточному році буде зменшено держзамовлення для вузів за напрямками економіка та право. Натомість буде збільшено замовлення на всі напрямки підготовки в ІТ-галузі (програмна інженерія, комп'ютерний дизайн, управління проектами). Прем’єр-міністр Микола Азаров підтвердив подібні плани Міносвіти та заявив, що до 2018-го року кількість ІТ-спеціалістів в Україні збільшиться в 4 рази.
Крім того, міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова, що переймається проблемами запровадження реформи ввіреної їй галузі, пообіцяла, що в поточному році буде збільшено до 7,5 тис. осіб держзамовлення за спеціальністю «сімейний лікар». А міністр агрополітики Микола Присяжнюк планує в цього року вивчити 130 тис. фахівців у вишах свого відомства. І це стосується лише денної форми навчання.
Президент Віктор Янукович вже пообіцяв, що в 2013 році на підготовку фахівців за державним замовленням буде направлено рекордні для незалежної України 25 млрд. грн., з них майже 2 млрд. грн., за словами Миколи Присяжнюка, будуть направлені на підготовку кадрів агропромислового комплексу.
Сподіваємось, що цього року фінансування галузі буде здійснено краще, ніж минулого. Адже в 2012-му році на всю освітню галузь було направлено лише 30,2 млрд. грн., хоча Микола Азаров обіцяв аж 90 млрд. В поточному році на освіту планують витратити дещо помірну суму – 63 млрд. грн.
(* для збільшення зображення натисність на нього)
Зазначимо, що серед трьох існуючих законопроектів про вищу освіту - провладний проект Ківалова-Калетника, опозиційний проект і проект ректора КПІ Михайла Згуровського - немає єдності з питання формування держзамовлення.
Перший проект передбачає, що держзамовлення буде здійснюватися на конкурсній основі, і ліквідує принцип співвідношення кількості населення та кількості студентів. Проект опозиції пропонує фінансувати державне замовлення через систему індивідуальних державних грантів, які перераховуються вузам за навчання кращих абітурієнтів. Проект Михайла Згуровського залишає чинними норми по співвідношенню кількості студентів і населення. Також пропонується розподіл державного замовлення в залежності від того, куди йдуть кращі за результатами ЗНО абітурієнти. Отож питання розподілу бюджетних місць в українських вишах залишається спірним. Останнє слово залишається за народними депутатами.
Чи виправдає себе політика зі збільшення кількості ІТ-фахівців також покаже лише час, адже після закінчення навчання айтішникам будуть потрібні робочі місця, яких наразі не так багато. Багатьом хорошим спеціалістам доводиться виїжджати з України в пошуках кращих кар’єрних перспектив.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»