Що загрожує доступному житлу?

Темпи пільгового кредитування доступного житла за перше півріччя 2013 року рекордно низькі.

Якщо в 2010 році задля виконання житлових програм урядом було збільшено статутний фонд Державної іпотечної установи (ДІУ) відразу на 2 млрд. грн. (до 2,2 млрд. грн.), то протягом наступних років він зменшився вже на 20% (до 755,7 млн. грн.).

Темпи кредитування житлових програм відповідають рівню їх фінансування. Так, з початку року здійснено рефінансування лише 246 іпотечних кредитів. Минулого року, наприклад, було викуплено близько 1200 іпотечних угод.

Досі не запрацювала програма пільгової оренди житла та будівництва соціального житла.

«Доступне житло»

Найпопулярнішою програмою «Доступне житло», якою опікується Президент Віктор Янукович, з початку поточного року скористалося лише 532 сім’ї.

За словами віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула, програмами надання/придбання доступного житла протягом року мають скористатися, щонайменше, 6 тис. українських сімей. Голова Мінрегіонрозвитку Геннадій Темник сподівається, що кількість таких сімей становитиме близько 6,7 тис.

Зазначимо, що дані прогнози є рекордними у порівнянні з сумарним обсягом пільгового кредитування відповідних програм протягом попередніх трьох років. Так, протягом 2010-2012 років програмами пільгового надання/придбання житла скористалося близько 6 тис. сімей, з них на програму «Доступне житло» припало лише 2604 сім’ї (2010 р. – 590, 2011 р. – 792, 2012р. - 1222).

Підкреслимо, що минулого року не справдилися втричі менші сподівання колишнього міністра ЖКГ Анатолія Близнюка. За його словами, в 2012 році державною підтримкою під час надання іпотечних кредитів мали б скористатися близько 2,5 тис. осіб. Однак в програмі взяли участь лише 1,2 тис. сімей.

Це не дивно, адже минулого року на іпотечне кредитування було направлено лише 1 млрд. грн. замість  обіцяних прем’єр-міністром 10 млрд.

Низькі темпи надання пільгового іпотечного кредитування цього року можна пояснити не лише проблемами фінансування, але й значними бюрократичними перепонами та низьким рівнем доходів пересічних громадян, які не мають змоги скористатись програмами. В таких умовах плани щодо масштабного будівництва нового житла в рамках реалізації державних програм допоможуть хіба що заможним (як для України) громадянам та будівельним компаніям, що отримуватимуть від держави бюджетні кошти.