Максим Шкуро: черговий партійний перебіжчик у бюджетній комісії Київради

Читать на русском

Продовжуючи тему бюджетної комісії Київської міської ради, «Слово і Діло» звернуло свою увагу на представника УДАРу Максима Шкура.

Шкуро, що починав свій політичний шлях у 1998 році як помічник народного депутата, зробив блискучу кар'єру чиновника місцевого масштабу. Так, у 2001 році Шкуро очолив відділ енергетики та транспорту Солом'янської районної адміністрації, а вже у 2006-му сів у крісло першого заступника голови райадміністрації.

За рік до того Шкуро очолив список «Батьківщини» на Солом'янці і його політична кар'єра видавалася б геть блискавичною, якби не номер другий у тому ж таки списку політичної сили. Як виявилося, молодий депутат тоді заручився підтримкою власної матері - Олени Яременко, яка залишилася головувати у фракції «Батьківщини» в районній раді навіть тоді, коли Шкуро покинув лави партії.

З 2011 року Максим Шкуро працював заступником начальника Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації. Як пишуть ЗМІ, в КМДА Шкура просунув його давній політичний соратник і покровитель Дмитро Андрієвський, якого свого часу називали «сірим кардиналом» команди Віталія Кличка.

Щоправда, вже у 2012 році Голова КДМА Олександр Попов звільнив Шкура з архітектурно-містобудівного управління за незадовільну роботу у сфері розміщення МАФів. Подейкують, що саме у цей період встановлення малих архітектурних форм у столиці сягнуло небачених масштабів, і саме підконтрольний Шкуру Солом'янський район повів перед у цій невтішній статистиці.

Втім, це не завадило політику на виборах 2012 року вперше стати депутатом Київради саме від Солом'янського району. Примітно, що разом із Шкуром жителі району делегували до міськради і Дмитра Андрієвського. Про тісні зв'язки двох політиків говорить хоча б той факт, що, за даними медіа, у 2009 році, коли Шкуро був другою людиною у Солом'янській райадміністрації, саме компанія Андрієвського «Інтекко інжиніринг» купила басейн «Першотравневий», що на вулиці Курській.

І хоча, згідно закону, об’єкти фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету не можуть бути приватизовані, басейн не лише перейшов у власність приватного підприємства, а ще й був проданий за ціною, в рази нижчою за ринкову.

Пізніше, за інформацією медіа, згадана компанія не без допомоги Шкури виграла тендер на ремонт фонтанів навпроти кінотеатру «Орбіта» на Хрещатику та каскадного фонтану на Чевоноармійській, 119. Заробіток, який тоді отримала за свою роботу «Інтекко інжиніринг», оцінюють майже у 9 мільйонів гривень.

За час своєї політичної діяльності 36-річний Шкуро встиг змінити кілька партій. Почавши шлях у велику політику в «Батьківщині», згодом переметнувся до Української селянської демократичної партії, головував у якій той-таки Андрієвський. А коли перспективи УДАРу на місцевій політичний сцені стали явними, перейшов до команди Віталія Кличка.

Саме за списками УДАРу потрапив до Київської міської ради і одразу ж увійшов в одну з головних комісій центрального дорадчого органу столиці.

«Слово і Діло» бере на себе обов'язок стежити за виконання чиновником обіцянок, рейтинг яких завжди можна буде переглянути у досьє політика на сайті проекту.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: