Частіше всього, у більшості виборців, передвиборча програма кандидата в народні депутати асоціюється із грунтовним документом, що є результатом глибокої аналітичної, правової, законодавчої роботи претендента на крісло майбутнього народного обранця.
Проте, вочевидь, не на виборчих перегонах 2014 року. Адже виходячи з аналізу передвиборчих програм, серію матеріалів по котрим спеціалісти інформаційного порталу «Слово і Діло» почали віднедавна, в деяких випадках, зареєстровані кандидати в депутати цинічно копіюють в свою нову передвиборчу програму пункти із програмних документів на минулих виборах.
Раніше ми писали про подібний факт, що був зафіксований у програмі Ігоря Рибакова, який у 2014 році балотується в одномандатному виборчому окрузі №207 на Чернігівщині. Однак, як показує аналіз, практика Рибакова не є поодинокою і набуває масового характеру.
Яскравим свідченням цьому може бути передвиборча програма кандидата в народні депутати України Сергія Мартиняка. Останній йшов на вибори у 2012 році з програмою майже на 3 сторінки (формат А4). І хоча більшість із пропонованого Сергієм Васильовичем виборцям так і залишається у процесі виконання, а обіцянка про створення в першій половині 2014 депутської групи в парламенті взагалі не виконана, він знову балотується до Верховної Ради.
І не просто балотується, а подав до ЦВК власну програму, що містить практично ті ж таки 7 пунктів, які нині діючий депутат пропонував у 2012 році. Єдина відмінність — це ротація в їх порядковому розміщенні, а також доповнення більш популярними передвиборчими гаслами на кштал децентралізації.
Дивно лише, чому у своїй старій-новій програмі депутат жодним чином не згадав банківський сектор, питаннями якого достатньо тісно займався в парламенті нинішнього скликання. Підтвердженням цьому можуть бути ряд законопроектів, що подавались до парламенту за його безпосередньої ініціативи, про що ми уже писали в матеріалі Мажоритарка на Волині: бенефіс великих грошей?
Так же само як і не сказав, яким чином він сприяв на законодавчому рівні розвитку нових галузей економіки, в основі яких – біологічні, інформаційні та енергоощадні технології, про що говорив своїм виборцям у 2012. Хоча мав би, адже якщо згадати історію, то його перемога на парламентських виборах 2012 року була не дуже переконливою – всього 428 голосів його відділило він найближчого опонента Романа Карпюка з «Батьківщини». А тому, оцінка електоратом роботи Мартиняка протягом останніх двох років може стати ключовим фактором у формуванні вибору волинського виборця. Питання лише в тому, чи входить це до планів виборчої капмпанії самого нині діючого обранця? По крайній мірі, аналіз пунктів програми, говорить протилежне.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»