Артюшенко заявив, що має намір подолати корупцію шляхом прийняття відповідного законодавства та посилення кримінальної відповідальності

У листопаді 2015 року Верховна Рада ухвалила проекти законів «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» №2540а та «Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» №2541а.

В лютому 2016-го було ухвалено проект закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської Комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» №4054.

В березні – «Пропозиції Президента до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру у 2016 році» №3755. Закон передбачає, що подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої законом «Про запобігання корупції», або умисне неподання декларації, карається штрафом від 2500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Ігор Артюшенко голосував за всі вищевказані законопроекти.

1 березня 2018-го Верховна Рада ухвалила за основу запропонований президентом проект закону №7440 "Про Вищий антикорупційний суд". Закон передбачає, що вказаний суд розглядатиме справи, якщо предмет злочину або заподіяної шкоди як мінімум в 500 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня – це 881 тис. грн). Причому немає значення, хто розглядав справу – Нацполіція, генпрокуратура або НАБУ. Деякі зі статей стосуються порушень, пов'язаних з наркотиками або зброєю, а от щодо електронного декларування – жодної. Крім того, закон дасть можливість розгляду підслідних антикорупційному суду справ іншим судам. Претендентів на посади суддів пропонують перевіряти за допомогою поліграфа, якщо не заборонить лікар. Відмова кандидата проходити таку перевірку має трактуватися, як привід для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Кандидатів за результатами відбору буде рекомендувати Вища кваліфікаційна комісія суддів, а міжнародні експерти зможуть лише ветувати кандидатури, хоча і таке вето ВККС зможе подолати 11 голосами з 16.

Депутат підтримав вказаний законопроект.

Однак, у жовтні 2018-го нардеп виступив одним з ініціаторів проекту закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо удосконалення здійснення фінансового контролю окремих категорій суб'єктів декларування) №9148, що дозволяє легалізувати корупційну схему. Депутати хочуть офіційно дозволити співробітникам СБУ, податкової, Національної поліції, Нацгвардії та інших силових структур подавати засекречені декларації замість відкритих електронних і уникати перевірки та розслідування за наслідками декларування. Враховуючи цей факт, обіцянка отримує статус "Не виконано".