Кірш пообіцяв домогтись законодавчого заслону корупції

В листопаді 2015 року Верховна Рада ухвалила проекти законів «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» №2540а та «Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» №2541а.

В лютому 2016-го парламент підтримав законопроект «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської Комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» №4054.

Депутат підтримав всі вищевказані законопроекти.

Однак, в січні 2018 року в парламенті було зареєстровано проект закону «Про внесення зміни до статті 368-2 Кримінального кодексу України з метою приведення її положень до вимог Конституції України» №7499, одним з ініціаторів якого виступив Олександр Кірш. Законопроектом пропонується звільнити чиновників від відповідальності за набуття або передачу іншим особам статків, походження яких він не може пояснити. Натомість, притягти потенційного корупціонера до відповідальності можна буде лише, якщо майно придбано незаконно.

Обіцянку вважаємо невиконаною, оскільки нардеп подав ініціативу, яка значно послаблює антикорупційне законодавство в Україні.

У передвиборчій програмі Народного фронту у 2014 році містився пункт, що необхідно ввести механізм «запровадження декларування чиновниками, політиками, суддями, працівниками прокуратури доходів і витрат, з обов`язковою перевіркою цих відомостей». ВРУ попереднього та цього скликання працювала над реалізацій цього положення. Зокрема, в законодавство було введено кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Державні службовці мусили давати пояснення про джерела їхніх доходів і доходів членів їхніх сімей. Якщо ж чиновник не міг довести джерела доходів, то повинен був нести відповідальність – аж до кримінальної. Найтяжче покарання – ув’язнення на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

. Стаття про незаконне збагачення була найпотужнішим інструментом для нищення корупції та олігархії. Після запровадження цим норм, до Конституційного суду надійшло подання про визнання статті неконституційною від групи народних депутатів України. Їхні інтереси в КС представляє нардеп з «Народного фронту», глава регламентного комітету Павло Пинзеник.

Однак, 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

Серед підписантів під поданням був Александр Кірш.