Зварич пообіцяв домогтися проведення антикорупційної люстрації судових, правоохоронних, податкових і митних органів

У квітні 2017 року Тетяна Козаченко, яка першою очолила департамент люстрації Мін'юсту, повідомила, що є 2% осіб, які досі перебувають на посадах завдяки судовим чи владним рішенням, однак підпадають під дію ЗУ «Про очищення влади». Вона додала, що в частині майнової люстрації закон провалився, тому що та передбачала перевірку на відповідність доходів до способу життя чиновників. Для прикладу, у 2015 році в органах Державної фіскальної служби залишалося понад 42% осіб керівного складу, які підлягали люстрації. На думку Козаченко, тодішній керівник ДФС Роман Насіров був забов'язаний звільняти таких чиновників, але не виконував цього, поки його підлеглі у судах не отримували оскарження рішень Мін'юсту. Окрім того, люстрація не відбулася і в судовому корпусі. Офіційно вона закінчилася у листопаді 2016 року. І за її підсумками близько 1 тисячі чиновників було звільнено, ще близько 4 тисяч звільнилися за власним бажанням.

20 грудня 2016 року у Верховній Раді було зареєстровано проект закону №5563 «Про внесення змін до Закону України «Про очищення влади» (щодо вдосконалення правових норм)», одним із ініціаторів якого виступив народний депутат від фракції «Самопомочі» Сергій Кіраль. У ньому запропоновано конкретизувати строки обчислення часу перебування на державних посадах, а також зняти адміністративне навантаження з державних органів, на які чинним законодавством покладено обов'язок проводити майнову перевірку, з метою уникнення дублювання функцій НАЗК, яке, відповідно до вимог ЗУ «Про запобігання корупції», має такі ж повноваження. На початку жовтня 2017 року проект було відкликано суб'єктом подання.

Роман Зварич склав присягу народного депутата лише 17 квітня 2018 року.

Обіцянка переноситься до Архіву, оскільки люстрація в Україні відбувалася на основі закону №4359а "Про очищення влади", ухваленого Радою минулого скликання 16 вересня 2014 року.