Савка пообіцяв домогтись залучення міжнародних організацій та донорів до відбудови територій держави, що постраждали внаслідок агресії

Іван Савка склав присягу народного депутата лише 16 жовтня 2018 року.

Оскільки українські території не звільнені та є окупованими країною агресором, а миру та спокою для відновлення інфраструктури досягти не вдалось, обіцянка переноситься до Архіву. Варто додати, що міністр з питань тимчасово окупованих територій та ВПО України Вадим Черниш звітував про те, що сотні мільйонів євро і доларів виділяють міжнародні партнери і державний бюджет на відбудову східних регіонів, але достеменно невідомо, як, наскільки це ефективно і в яких саме громадах відбуваються ці процеси з реалізації і освоєння цих коштів.

Станом на 12 січня 2016 року Україна вже отримала близько 20 мільярдів гривень від міжнародних донорів на розбудову Донбасу. Президент акцентував увагу на тому, що кошти будуть виділені тільки тоді, коли на непідконтрольній Україні території "замайорить український прапор".

Нагадуємо, 24 квітня 2015 року Верховна Рада прийняла "Проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком" №0014. Вказаний законопроект спрямований на подолання негативних наслідків геополітичних подій у східних регіонах України, в тому числі забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб, відновлення головних інфраструктурних об'єктів на території районів Донецької і Луганської областей, які знаходяться під контролем Української держави, та планується реалізувати протягом 2015 – 2020 років.

4 жовтня 2016 року міністр з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш повідомив, що на відновлення Донбасу і реалізацію проектів з відновлення і розбудови миру міністерству потрібно щонайменше півтора мільярди доларів. Більшість коштів, це й інші міністерства, які займаються Донбасом, наразі отримують від міжнародних донорів. Але, деякі з них припиняють допомогу у зв'язку з бюрократичними проблемами, коли відсутня комунікація між міністерствами важко прослідкувати, куди насправді витрачаються виділені гроші. За його словами, відсутність довіри з боку донорів, корупція та реформи, які не працюють, можуть дорого коштувати державі.