Зеленський пообіцяв, що буде вести «дуже потужну інформаційну війну» для припинення бойових дій на Донбасі

(!) У зв'язку з наявними в прямій мові оціночними судженнями, публікацію перенесено до розділу «архів».

Нагадаємо, що 10 жовтня 2019 року президент Зеленський у відповідь на запитання «Слово і діло» про терміни і відповідальних за обіцяне ведення «інформаційної війни» для припинення бойових дій на Донбасі, повідомив: «Інформаційна війна, зараз головна людина в цьому питанні Кирило Тимошенко, він працює з приводу інформаційної політики в Офісі президента України. Ми займаємося цим питанням. Але якщо ми з вами говоримо про інформаційну війну, було б дуже дивно, якщо б я вам зараз відповів, що так, ось дивіться наші кроки, ось так ми їх переможемо в інформаційній війні. Тобто у нас є дійсно кроки, які ми робимо в цьому напрямку це так і є. Результат інформаційної війни, є можливість людей які живуть на тимчасово окупованих територіях отримувати реально інформацію з українських ЗМІ в реальному стані, як воно є, яким є реальне життя в Україні. Глушать все. Ми працюємо в цьому напрямку». Далі була відповідь на запитання про економічний паспорт.

Станом на січень-лютий 2022 року (по суті станом на середину каденції президента Зеленського), наприклад:

– до сфери відповідальності Кирила Тимошенка вже додалися регіональна політика, спеціальні проєкти президента і програма «Велике будівництво». Так, наприклад, він просить лікарів з усієї країни писати йому в особисті повідомлення, якщо вони не отримали обіцяного підвищення заробітних плат;

– дійсно, створено інструменти для ведення «інформаційної війни»: альтернативним інструментом комунікації з населенням тимчасово окупованих територій та прилеглих до них регіонів є телеканал «ДОМ»; створено та функціонує Центр протидії дезінформації – забезпечує протидію як наявним, так і прогнозованим загрозам нацбезпеці та національним інтересам в інформаційній сфері, виявляє та протидіє дезінформації, пропаганді, деструктивним інформаційним впливам і кампаніям, а також має запобігати спробам маніпулювання громадською думкою; почалося мовлення з нової телевежі поблизу Попасної – радіус розповсюдження телевізійного сигналу з неї складає 50 км. Радіосигнал повністю покриває тимчасово окуповану частину області і сягає кордону з РФ;

– введено в дію та розпочато реалізацію Стратегії інформаційної безпеки. Метою стратегії є посилення спроможностей щодо забезпечення інформаційної безпеки держави, її інформаційного простору, підтримки інформаційними засобами та заходами соціальної та політичної стабільності, оборони держави, захисту державного суверенітету, територіальної цілісності України, демократичного конституційного ладу, забезпечення прав та свобод кожного громадянина;

– запроваджено санкції відносно окремих телеканалів та інших інформаційних ресурсів.

Враховуючи це, можна вважати, що інформаційна війна для припинення бойових дій на Донбасі ведеться. Але чи є вона, як було обіцяно, «дуже потужною»? Чи співмірна протидія України інформаційним атакам? Все пізнається в порівнянні, особливо в кризові моменти. Для початку, користуючись теоретичними висновками Женевського центру демократичного контролю збройних сил (DCAF) (див. джерело № 5), слід пояснити, що вагому роль у інформаційній війні відіграє зовнішня розвідка. Напрямок інформаційної війни на рівні розвідки полягає у забезпеченні першості, якщо не домінуванні, в інформаційних війнах, захисті від електронних атак, захисті комп’ютерних мереж, веденні розвідки щодо потенційних інформаційних загроз із зовнішнього простору.

Щодо електронних атак та захисту комп'ютерних мереж. Урядові експерти: доводять, що хакерська атака на українські урядові сайти вночі 14 січня 2022 року здійснювалась з РФ; пояснюють, що РФ вкидає у кібервійну значні ресурси та навіть успішно атакувала США і зламувала скриньки політиків. Тому ніхто не може гарантувати 100%-й захист інформації, яка підключена до мережі. Очевидно, що 100% не гарантують цього і в Україні, тому в цьому напрямку інформаційної війни, звичайно, з позиції захисту, Україна програє.

Щодо забезпечення першості або ж домінування в інформаційних війнах:

– з початку 2021 року спостерігається зростання ескалації на Донбасі. Наприкінці березня 2021 року президент Зеленський пообіцяв невідкладно провести розмови з усіма лідерами «N4». На відміну від інших лідерів, у 2021 році РФ відмовилась від пропозиції Києва провести переговори на рівні президентів (див. джерело № 11);

– cтаном на кінець 2021 початок 2022 року РФ продовжувала стягувати війська до кордонів України. Незважаючи на заспокійливі заяви української влади про те, що загрози повномасштабного наступу Росії немає, на Заході її розцінюють як «цілком ймовірну» і кажуть, що РФ готова напасти на Україну буквально «завтра». На основі прогнозів аналітиків та «злитих» даних розвідок західні ЗМІ складають можливі сценарії цього вторгнення та війни. Докладніше про них – у матеріалі «Слово і діло» (див. джерело № 7);

– в цей же час Україну відвідували лідери провідних держав (США, Велика Британія, Франція, Туреччина, інші). Один за одним прибували і літаки з оборонним озброєнням. Разом зі словами підтримки лідерами оголошуються і «похмурі» дані розвідки. Наприклад, британський прем'єр Джонсон оголосив, що Росія готує блискавичний напад на Київ;

– від влади Білорусі, яка дозволила направлення військ РФ на свою територію, лунають заяви про небоєздатність ЗСУ. Лідери західних держав обговорюють з РФ питання щодо «не розширення» НАТО. Китай фактично підтримав ультиматум РФ до НАТО, озвучений у грудні минулого року: Кремль тоді вимагав гарантій, щоб до Альянсу не приймали країни колишнього СРСР, зокрема Україну та Грузію.

За таких обставин «інформаційну війну», яку проводить Україна для припинення бойових дій на Донбасі важко назвати «дуже потужною». А «заспокійливі заяви української влади» не є співмірними з заявами лідерів провідних держав на основі даних розвідки. Якщо на регіональному рівні є досягнення, то в національному вимірі навпаки: поряд із запитанням, – «Коли завершиться війна на Донбасі?», – набуло особливої актуальності інше запитання, – «Чи буде повномасштабний наступ Росії?».

(!) У зв'язку з наявними в прямій мові оціночними судженнями, публікацію перенесено до розділу «архів».