Василевська-Смаглюк у передвиборчій програмі пообіцяла посилення відповідальності за корупційні злочини

Обіцянка залишається в процесі виконання, оскільки відповідальність за корупційні злочини, зокрема в деклараціях була повернута, однак не посилена.

31 жовтня 2019 року в парламенті прийняли законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів" №1031. Василевська-Смаглюк не голосувала за це рішення.

Згідно із законопроектом, відповідальність за незаконне збагачення пропонується встановити у разі, якщо набуті чиновником активи більше ніж на 6,5 млн грн перевищують його законні доходи. Законопроєкт передбачає механізм цивільної конфіскації майна, "якщо сумнівні доходи чиновника коштують більше, ніж його законні доходи, починаючи з 1 млн грн.

4 серпня 2020 року 47 народних депутатів України, більшість з яких представники партії "ОПЗЖ", звернулися до Конституційного суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами, Кримінального кодексу України.

Відповідно до рішення Конституційного суду України №13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року окремі пункти та деякі статті Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами та стаття 366-1 Кримінального кодексу України визнані неконституційними. Це ті статті, які надавали та розширювали повноваження НАЗК стосувалися особливостей врегулювання конфлікту інтересів, який виникає у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також врегульовували діяльність Єдиного державного реєстру декларацій та визначали кримінальну відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Таким чином за сприяння депутатів ОПЗЖ та декількох представників інших політсил, суд зміг скасувати право НАЗК збирати, аналізувати, перевіряти, зберігати і оприлюднювати декларації. Відповідно доступу до цієї інформації не матимуть представники громадськості та ЗМІ. У результаті чого, шляхом подання до КСУ, було повністю заблоковано роботу НАЗК.

27 жовтня 2020 року в Офісі президента України відреагували на рішення КСУ, запевнивши, що відповідні інструменти для боротьби проти корупції в законодавстві України будуть збережені, або, в крайньому разі, поновлені.

4 грудня 2020 року Верховною Радою було прийнято законопроєкт № 4460-д щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Він повертає відповідальність за незаконне збагачення, зокрема штрафи від 2500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи від 150 до 240 годин, обмеження волі строком до двох років, за умови, якщо задекларовані відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4 тисяч прожиткових мінімумів (понад 8 млн грн). Василевська-Смаглюк голосувала "за".

Варто зазначити, що голова НАЗК Олександр Новіков закликав Президента України накласти вето на цей законопроєкт. У листі він зазначає, що прийнятий законопроєкт не передбачає позбавлення волі для осіб, які умисно не подають е-декларацію або умисно зазначають у ній недостовірні відомості.

Відповідальність за незаконне збагачення було відновлено, однак наразі передбачається менший її ступінь та більші ризики у порівнянні з законодавством до рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року.