Кісільов у передвиборчій програмі обіцяє, що на референдумах народ зможе висловлювати недовіру інститутам влади

29 серпня 2019 року представники фракції "Опозиційна платформа - За життя" зареєстрували законопроєкт № 1123 про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою. 2 лютого 2020 року цей законопроєкт було повернуто на доопрацювання ініціаторам, та відповідно на розгляд та голосування не виносився.

5 березня 2020 року представники ОПЗЖ знову подали законопроєкт про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою під реєстраційним номером 3177. Відповідна ініціатива містить положення про можливість проведення контрольно-відкличних референдумів, які передбачають здійснення народом контрольних функцій щодо виконання обов’язків державою, в особі уповноважених нею органів, їх посадових осіб, які вони мають виконувати відповідно до приписів Конституції України. Саме через такий вид референдуму вирішуються питання довіри народу представницькому органу, яким є парламент, уряд, програми його дій та інше.

Однак в проєкті закону немає положення про висловлення недовіри Президентові України, що було однією з умов обіцянки.

Окрім цього, прописані контрольно-відкличні референдуми в законі, а не в проєкті змін до Конституції викликають питання щодо їх конституційності. Наприклад, це зазначено й у висновку Головного науково-експертного управління: «Проте всупереч приписам Конституції України положеннями проєкту, наприклад, дозволяється ініціювати винесення на контрольно-відкличний референдум за народною ініціативою питань щодо: відкликання конституційного складу Верховної Ради України, прийняття резолюції про недовіру Кабінету Міністрів України, головам місцевих державних адміністрацій тощо (ч. 2 ст. 22 проєкту). На нашу думку, зазначені положення законопроєкту мають ознаки неконституційності, адже конституційні норми не передбачають дострокового припинення повноважень вказаних суб’єктів у запропонований в проєкті спосіб. З цього приводу варто також врахувати правову позицію Конституційного Суду України, який зазначив, що «чинна Конституція України не передбачає інституту висловлення недовіри на всеукраїнському референдумі, в тому числі проголошеному за народною ініціативою, Верховній Раді України чи будь-яким іншим конституційним органам державної влади як можливої підстави дострокового припинення їх повноважень. Тому винесення на всеукраїнський референдум питання щодо недовіри Верховній Раді України за відсутності названого інституту в Основному Законі України було б порушенням такого конституційного принципу, як здійснення органами державної влади своїх повноважень у межах, встановлених Конституцією України, та принципів правової держави, якою проголошено Україну».

Тобто, реалізація обіцяного від ОПЗЖ мусила бути втілена в законодавчій ініціативі щодо змін до Конституції України.

18 червня 2020 року законопроєкт № 3177 було винесено на голосування, але його не було прийнято, оскільки не вистачило голосів. Зауважимо, що навіть не всі члени фракції підтримали свій законопроєкт: 10 членів фракції не стали за нього голосувати, також 7 депутатів були відсутніми під час голосування.

26 січня 2021 року Рада прийняла в другому читанні законопроєкт №3612 "про народовладдя через всеукраїнський референдум", жоден представник фракції не підтримав це рішення.

Обіцянка отримує статус «не виконано» враховуючи такі факти :

1. у запропонованій ініціативі від ОПЗЖ немає пункту щодо висловлення недовіри Президенту України;

2. депутати від ОПЗЖ зареєстрували неякісну законодавчу ініціативу. Зокрема, був представлений проєкт закону, замість проєкту змін до Конституції України;

3. депутати від ОПЗЖ не підтримали ухвалення навіть власної ініціативи під час голосування у парламенті.