Мобілізація в Україні у 2023: кого мобілізують і що потрібно знати

Читать на русском
Посилення мобілізації в Україні у 2023 році залежить від декількох факторів, а зміни в мобілізаційному процесі, швидше за все, все ж таки з'являться
Ілюстративне фотоslovoidilo.ua

Україна продовжує війну проти російських терористів, відповідно, в країні триває загальна мобілізація, оголошена указом президента Володимира Зеленського з 24 лютого 2022 року. Мобілізацію, як і воєнний стан, вже кілька разів продовжували – згідно із законодавством України, яке передбачає максимальний термін мобілізації в 90 днів. У 2023 році мобілізація триватиме, але навряд чи вона матиме такий масовий характер, як минулого року. Розповідаємо, що треба знати про мобілізацію в Україні у квітні 2023 року.

Інтенсивність мобілізації

Командування ЗСУ неодноразово заявляло, що поточні темпи загальної мобілізації дозволяють армії відновлювати втрати, нарощувати оперативний резерв та навіть створювати нові підрозділи для майбутнього українського контрнаступу. Зокрема, цю точку зору неодноразово озвучував Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний – за словами генерала, йому потрібні не сотні тисяч солдатів, а більше техніки та боєприпасів для армії.

У Міністерстві оборони ще на початку січня 2023 року також говорили, що у масовій мобілізації нема потреби – щоправда, із застереженням, що ситуація може змінитися.

Мобілізація в Україні: хто і де має право вручати повісткиМобілізація 2023 – які особи та де можуть видавати повістки. У законі немає чітких вказівок того, де має відбуватися вручення повістки, але уповноважене це робити певне коло осіб.

27 березня голова парламентської фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що Україні нібито знадобиться створити вісім нових бригад, оскільки Білорусь отримала ядерну зброю; відповідно, країну чекає посилення мобілізації. Проте вже 28 березня в профільному комітеті Верховної Ради слова Арахамії спростували – зазначивши, що зараз посилення мобілізації не планується, а визначати в майбутньому необхідність цієї дії буде Генеральний штаб ЗСУ.

Експерт Міжнародного інституту демократій Євген Дикий вважає, що найближчим часом інтенсивність мобілізації точно зростати не буде.

«Попередня хвиля мобілізації реально дала дуже багато людей. Зараз всіх їх потрібно забезпечити та нормально навчити. А ось далі все буде залежати від двох факторів. Фактор військовий: як піде наш давно очікуваний, умовний весняно-літній контрнаступ, тобто, за його результатами – якщо все піде за оптимістичним сценарієм, то вже великих хвиль мобілізації не буде» – припустив він.

При цьому, додав Дикий, якщо на фронті щось піде не так, не виключається, що в підсумку влітку потрібна буде ще одна хвиля мобілізації.

Також він нагадав, що є ще один фактор посилення мобілізації. Верховна Рада зараз вивчає законопроєкт, що дозволяє бійцям ЗСУ демобілізуватися через півтора року, якщо солдат воював проти російських окупантів. Якщо цей документ буде прийнято – то всі, хто воював з самого початку російського вторгнення, до кінця літа та початку осені 2023 року отримають можливість демобілізуватися.

«Якщо цей законопроєкт буде прийнято, то восени 2023 року нас чекає масова демобілізація та однозначно її потрібно буде превентивно компенсувати мобілізацією. І це буде, в такому випадку, дуже велика хвиля мобілізації, оскільки навесні минулого року пішло воювати дуже багато людей. І переважно у всіх з них восени, згідно з цим законопроєктом, закінчиться термін служби. Багато хто захоче демобілізуватися. Щоправда, інше питання – які перспективи схвалення у цього законопроєкту. Військове керівництво країни, як я розумію, буде категорично проти цього законопроєкту, і переконуватиме нардепів, щоб ті за нього не голосували. Оскільки військове керівництво країни зараз є авторитетом, я сумніваюся, що Рада проголосує за цей законопроєкт. Але якщо все ж проголосує – це автоматом підвищує ймовірність нової великої хвилі мобілізації» – пояснив Дикий.

Кого можуть мобілізувати, а кого ні

Нагадуємо, що з 24 лютого 2022 року призову в Україні підлягають наступні категорії чоловіків від 18 до 60 років:

  • резервісти сил ЗСУ та військовозобов'язані громадяни, які мають досвід військової служби;
  • призовники ЗСУ, які пройшли військову службу;
  • військовозобов'язані чоловіки від 18 до 60 років без досвіду військової служби;
  • особи, які були зняті з військового обліку, а потім відновлені на ньому згідно з рішенням лікарської військової комісії, або по закінченню відстрочки;
  • добровольці незалежно від віку і стану здоров'я;
  • особи, обмежено придатні до служби у воєнний час.

Відразу варто відзначити, що осіб, які раніше не мали бойового досвіду, зобов'язані відправити на проходження військового навчання тривалістю не менше 30 днів. Згідно із законом відправляти на «нуль» – на передову – ненавчених солдатів суворо заборонено. При цьому в ЗСУ розповідали, що місяць – це мінімальний термін; найчастіше нових солдатів готують в термін від 1,5 до 2,5 місяця.

Водночас зберігаються категорії громадян, які не підлягають призову до армії:

  • громадяни, у яких є наявність броні, виданої підприємством або організацією;
  • громадяни, які визнані медкомісією непридатними за станом здоров'я;
  • громадяни, які мають під опікою осіб, які потребують постійного догляду (це батьки - одинаки та матері-одиначки з дітьми до 18 років, опікуни та усиновителі неповнолітніх дітей, батьки, які виховують дітей з інвалідністю і т. д.);
  • студенти, аспіранти, докторанти, які навчаються у ВНЗ за денною формою навчання, а також науковці та педагоги, які працюють за основним місцем роботи;
  • народні депутати України;
  • громадяни, які втратили рідних та близьких під час АТО/ООС, а також під час бойових дій після 24 лютого 2022 року.

При цьому всі зазначені категорії громадян, які не підлягають мобілізації, можуть вступити до лав ЗСУ – у якості добровольців.

Зміни в мобілізаційному процесі

Хоча в командуванні ЗСУ вважають, що з мобілізацією все гаразд, представник президента України у Верховній Раді Федір Веніславський заявив, що проблеми з мобілізацією є.

«Повинні бути відвертими: дійсно є певні проблеми з мобілізацією, тому що в результаті є дуже багато внутрішньо переміщених осіб, серед яких багато чоловіків призовного віку, які можуть бути мобілізовані. Але оскільки вони знаходяться не за місцем реєстрації та не всі стали на військовий облік за місцем фактичного проживання, є проблеми із призовом» – сказав постпред президента в Раді.

Серед анонсованих змін до мобілізаційного процесу - правки до закону про мобілізацію, які спрямовані на ліквідацію проблем та інцидентів, з якими Україна зіткнулася під час мобілізаційної кампанії.

Однак разом з тим той же Веніславський анонсував створення так званого «реєстру ухилянтів» – реєстру, куди будуть вноситися військовозобов'язані, які отримали виклик до територіальних центрів комплектування ЗСУ (простіше кажучи, у військкомати), проте проігнорували його. Передбачається, що ТЦК матиме право в подібному випадку оприлюднити всі особисті дані таких «ухилянтів» – і видалить їх тільки після того, як військовозобов'язаний прийде в ТЦК.

Ще одна «ініціатива», про яку повідомив Веніславський, розсилка повісток через месенджери, реалізовуватися, швидше за все, не буде. Принаймні, глава Мінцифри Михайло Федоров вже повідомив, що реалізувати такий проєкт можна, але до кінця 2023 року неможливо зробити це як мінімум технічно – не кажучи вже про те, що подібне різко суперечить як Конституції, так і законодавству України. Те ж саме сказали й про чутки про те, що розсилатимуть повістки через «Дію».

Євген Дикий каже, що судити про те, чи будуть зміни в мобілізаційному процесі, складно – цю інформацію точно знають в Міністерстві оборони та Генеральному штабі ЗСУ. Щось спрогнозувати в цьому питанні практично неможливо.

«Дуже сподіваюся, що будуть. Але в будь-якому випадку це саме, що надії, а не точна інформація» - зазначив він.

До речі, в росії тим часом через дефіцит особового складу на фронті почали розсилку повісток призовникам через російський портал «Госуслуги». Така повістка автоматично прирівнюється до врученої, якщо не з'явитися за цією повісткою, можливе покарання, а видалити свій особистий кабінет в цьому сервісі для росіян тепер неможливо. Щобільше, держдума росії планує 11 квітня розглянути законопроєкт, яким електронні повістки від військкомату будуть остаточно узаконені.

Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: