Головні події в Україні та світі у 2023 році

Читать на русском

Слово і діло виділило 16 головних подій в Україні та у світі, які відбулися у поточному році та справили найбільший вплив.
timesnownews.com

2023 рік, що минає, лише підтверджує раніше озвучені прогнози про те, що ми вступаємо в період глобальної нестабільності. Крім тривалої війни в Україні, світ зіткнувся з новими викликами – руйнівні землетруси та зміна клімату, нова війна на Близькому Сході, зростання геополітичної конкуренції та напруженість між ядерними державами. «Слово і діло» підбиває підсумки року і виділило деякі головні події в Україні та світі.

Землетрус у Туреччині та Сирії

Вранці 6 лютого біля кордону Сирії та Туреччини стався руйнівний землетрус магнітудою в 7,8 балів, за ним був ще один поштовх майже такої ж потужності.

Землетрус відчувався у десяти турецьких провінціях, у тому числі в Кахраманмараші, Газіантепі, Хатаї, Османії, Адіамані, Малатьї, Діярбакірі. У Сирії його відчули у провінціях Алеппо, Ідліб, Латакія та Хама.

Крім того, поштовхи відчувалися на території Ізраїлю, Іраку, Кіпру, Лівану, Грузії та росії.

Внаслідок катастрофи в Туреччині загинули понад 50 тисяч людей та понад 100 тисяч постраждали. Землетрус знищили щонайменше 25 тисяч будівель, при цьому з'ясувалося, що під час будівництва багатьох з них було порушено вимоги безпеки, необхідні для сейсмічно активного регіону. У результаті у країни розпочалися масові арешти забудовників.

За останніми даними турецької влади, загальні збитки від землетрусу склали близько 110 млрд доларів. Після землетрусу експерти прогнозували, що він може обійтися країні у близько 10% ВВП – збитки бізнесу, житлу, інфраструктурі.

У Сирії важко підрахувати точну кількість загиблих внаслідок землетрусу через те, що деякі регіони контролює уряд, а деякі – повстанці. Приблизна кількість жертв перевищує 10 тисяч.

Сирійці після землетрусу опинилися у гіршій ситуації, ніж турки: негода сталася в регіоні, який і так сильно постраждав від війни – 90% населення там виживають за рахунок гуманітарної допомоги.

Закінчення пандемії COVID-19

Всесвітня організація охорони здоров'я 5 травня оголосила про закінчення пандемії COVID-19, яка тривала три роки і майже два місяці.

За час пандемії було зафіксовано 765,2 млн випадків зараження коронавірусом (зараз вже 772,8 млн), померли – близько 6,9 млн осіб. Але ВООЗ оцінює реальну кількість жертв у 20 мільйонів.

Скасування статусу пандемії не означає, що коронавірус більше не є небезпечним: він продовжує мутувати і перейшов у статус інфекційних захворювань.

В Україні карантин, запроваджений через коронавірус, було скасовано 1 липня. З початку пандемії і до середини грудня на ковід захворіло близько 5,5 млн українців, більше 112 тисяч – померли.

Зараз Україна наближається до піку захворюваності на коронавірус. З початку епідемічного сезону на COVID-19, грип та ГРВІ захворіли 1,3 млн українців. Щотижня з коронавірусом госпіталізують близько 4 тисяч людей.

Міжнародний ордер на арешт путіна

17 березня Міжнародний кримінальний суд несподівано ухвалив сенсаційне рішення – видав міжнародний ордер на арешт російського президента володимира путіна та дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової.

У заяві суду йдеться, що «президент рф, ймовірно, несе відповідальність за скоєння воєнного злочину у вигляді незаконної депортації населення (дітей) та незаконної передачі населення (дітей) з окупованих районів України в рф».

«Є достатні підстави вважати, що путін несе індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезгадані злочини та за те, що він не здійснював належного контролю над цивільними та військовими підлеглими, які вчинили ці діяння або допустили їхнє скоєння», – заявили в МКС.

Російська уповноважена з прав дитини, за повідомленням суду, також може відповідати за скоєння воєнного злочину депортації дітей.

Рішення МКС означає, що путіна та його поплічницю можуть заарештувати у 123 країнах світу, які ратифікували Римський статут МКС. Втім, не всі країни, які визнають юрисдикцію суду, висловили готовність заарештувати російського президента у разі появи на своїй території.

Декілька місяців після видачі ордера на арешт путін уникав міжнародних поїздок. Вперше він залишив росію у жовтні заради візиту до Киргизії. Наприкінці року російський диктатор активізував зовнішньополітичну активність, зокрема відвідав Китай, Казахстан, ОАЕ, Саудівську Аравію та Білорусь.

Коронація Чарльза ІІІ

8 вересня минулого року у віці 96 років померла королева Великої Британії Єлизавета ІІ. Після її смерті наступним королем став її старший син Чарльз, але безпосередньо коронація відбулася лише 6 травня 2023 року.

Це була перша коронація британського монарха за останні 70 років і найдорожча – ЗМІ оцінили вартість церемонії у 50-100 млн фунтів (до 124 млн доларів).

На коронацію зібралися практично всі члени королівської родини, проте принц Гаррі прибув без своєї дружини Меган та дітей.

Захід розпочався о 12 годині з поїздки Чарльза та Камілли від Букінгемського палацу до Вестмінстерського абатства у спеціальній кареті. При цьому процесія з метою економії була вчетверо коротша, ніж у Єлизавети II – монарх доїхав за 40 хвилин.

Вже о 13 годині Чарльз склав коронаційну присягу і офіційно став монархом. Його дружина Камілла здобула титул королева-консорт.

У цей пам'ятний для себе день Чарльз був одягнений у мантію, в якій в 1937 році був його дід, король Георг VI. На голову монарха одягнули корону вагою приблизно 2,23 кг, виготовлену ще близько 360 років тому – її використовують лише для коронації, востаннє її приміряла Єлизавета II у 1953 році.

Після коронації, яка тривала дві години, Чарльз та Камілла в кареті вирушили до Букінгемського палацу, де разом із сім'єю вийшли на балкон, щоб привітати британців. Церемонія завершилася прольотом військової авіації та, за інформацією ЗМІ, сімейним обідом.

До речі, опитування, проведене компанією YouGov перед коронацією, показало, що 58% британців виступають за збереження монархії, 26% – хотіли б обирати главу держави. Логічно, що інститут монархії більше підтримують люди старшого віку, аніж молодь.

Водночас 45% опитаних вважали, що король Чарльз «відірваний від потреб та інтересів громадськості».

Опитування Ipsos теж показало зниження рейтингу схвалення короля, але все ж майже половина громадян (49%) вважали, що він добре справляється зі своїми обов'язками.

Ядерний шантаж росії

Росія протягом цього року неодноразово вдавалася до ядерного шантажу, зокрема створюючи небезпечні ситуації на окупованій Запорізькій АЕС.

Пік погроз, пов'язаних з атомною станцією, припав на літо, коли ЗСУ проводили контрнаступ. 22 червня президент Володимир Зеленський заявив, що росія розглядає сценарій теракту із викидом радіації. За кілька днів керівник ГУР Кирило Буданова повідомив, що підготовку до теракту завершено: окупанти розмістили вибухівку близько чотирьох із шести енергоблоків.

Катастрофи, на щастя, вдалося уникнути. Однак поки росія зберігає контроль над АЕС, загроза залишається.

Ще одним елементом ядерного шантажу рф стало розміщення відповідної зброї у Білорусі. 25 травня володимир путін і Олександр Лукашенко підписали договір про зберігання на території Білорусі нестратегічної російської ядерної зброї.

За словами Лукашенка, це потрібно для «безпеки країни, а не шантажу». Проте він уже кілька разів погрожував без вагань застосувати ядерну зброю «у разі агресії проти Білорусі». Крім того, диктатор пригрозив за необхідності розмістити у своїй країні стратегічні боєголовки.

Наприкінці літа в українській розвідці підтвердили, що перші ядерні боєголовки вже доставлені до Білорусі, але вона «цілком не готова використовувати таке озброєння».

Восени рф пішла ще далі і скасувала ратифікацію Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. У Кремлі заявили, що поки що не збираються їх проводити – це лише «дзеркальний захід щодо США».

Випробування ядерної зброї стало б справжньою сенсацією і могло б викликати ланцюгову реакцію – поганий приклад росії наслідували б інші країни.

Переведення годинника Судного дня

У січні, на тлі повномасштабної війни в Україні, стрілки Годинника Судного дня перевели ще на десять секунд і тепер вони на позначці 90 секунд до опівночі – у безпрецедентній близькості від глобальної катастрофи.

Нагадаємо, Годинник Судного дня з'явився в 1947 році і показує символічний час, що відокремлює людство від катастрофи: чим ближче до півночі – тим напруженіша міжнародна обстановка. За всю історію стрілки Годинника пересували менше 30 разів.

Бунт та смерть Євгена Пригожина

Ватажок ПВК «Вагнер» Євген Пригожин під час повномасштабної війни часто потрапляв у заголовки новин, зокрема через активні дії його найманців під Бахмутом та конфлікт з російським Міністерством оборони. Через останнє він у червні влаштував спробу бунту в росії, а потім був ліквідований.

Бунт Пригожина розпочався ввечері 23 червня: він оголосив, що разом із найманцями розпочинає «марш справедливості», щоб домогтися усунення російського військового керівництва. Наступного дня «вагнерівці» зайняли Ростов-на-Дону та пройшли кілька сотень кілометрів через Воронезьку та Липецьку області у напрямку Москви.

У ході заколоту були збиті літак і кілька гелікоптерів російської армії, були загиблі серед військових.

Увечері того ж дня заколот раптово припинився: стало відомо про домовленість між Пригожиним та Кремлем. Його найманці мали розміститися на території Білорусі, а проти них та Пригожина обіцяли закрити кримінальну справу.

Рівно через два місяці Євген Пригожин та деякі його соратники загинули в авіакатастрофі: їх літак рейсом Москва – Санкт-Петербург розвалився у повітрі та розбився. У Кремлі заперечували будь-яку причетність до авіакатастрофи, путін навіть вигадав версію про те, що в тілах загиблих було знайдено «фрагменти ручних гранат».

Видання WSJ з посиланням на джерела 22 грудня повідомило, що за організацією ліквідації Пригожина, ймовірно, стоїть довірена особа путіна, секретар російської Ради безпеки Микола Патрушев.

Старт передвиборчої кампанії у США

У листопаді 2024-го у США відбудуться президентські вибори. Про намір балотуватися навесні повідомив чинний глава держави Джо Байден – зважаючи на все, він стане кандидатом від Демократичної партії (альтернативної фігури поки що немає).

У Республіканській партії зараз триває суперництво за номінацію, але головним претендентом на висунення є колишній президент Дональд Трамп. При цьому Трамп у деяких передвиборчих опитуваннях уже почав випереджати Байдена.

До американських виборів прикута пильна увага України, адже від переможця залежить подальша військова та фінансова підтримка: якщо переможе Байден, вона збережеться, але у разі перемоги республіканця жодних гарантій немає.

Трамп у ході передвиборчої кампанії зробив уже дуже багато неоднозначних заяв щодо війни в Україні, його головний меседж – «Я закінчу війну за 24 години». При цьому закінчення війни для Трампа не означає вихід України на кордони 1991 року: він уже припускав, що Україні, можливо, доведеться поступитися частиною територій росії.

Володимир Зеленський запрошував експрезидента в Україну, щоб той на власні очі побачив війну, а також закликав його оприлюднити свій «мирний план». Але від візиту Трамп відмовився, план також не показав.

Проте серед республіканців все ж є кандидати, які підтримують Україну, наприклад, Ніккі Гейлі.

Кримінальний процес проти Дональда Трампа

Втім, Дональд Трамп зустрів деякі перешкоди на шляху до повернення до Білого дому: він став першим президентом в історії США, якому висунули кримінальні звинувачення.

На даний момент проти нього висунуто 91 звинувачення у чотирьох кримінальних справах: спроба фальсифікації результатів президентських виборів 2020 року, спроба переглянути підсумки виборів президента в штаті Джорджія, незаконне поводження з секретними документами, фальсифікація звітності для приховування виплати грошей за мовчання порнозірці Стормі Деніелс.

Контрнаступ ЗСУ

На початку літа українські військові розпочали контрнаступальні дії на південному та східному фронті. Упродовж літа вдалося звільнити близько 250 кв. км територій та понад десять населених пунктів.

Метою військового командування, ймовірно, було дійти до Мелітополя на Запоріжжі, а потім розірвати сухопутний коридор до Криму.

Контрнаступ зіткнувся відразу з кількома складнощами. По-перше, це величезна кількість мінних полів, розчищення яких займає багато часу та ресурсів. По-друге, поки Україна готувала операцію та чекала на військову допомогу від західних союзників, росіяни встигли побудувати ешелоновану оборону. По-третє, техніки та людського ресурсу все ж таки було недостатньо.

Західні ЗМІ також писали, що ще однією перешкодою для успіху було розосередження зусиль ЗСУ: американці радили сконцентруватися на одному напрямку – наступати на Мелітополь, тоді як українські війська наступали також на флангах Бахмута та у напрямку Бердянська.

Американське видання The Washington Post за підсумками спілкування з різними джерелами опублікувало великий матеріал, присвячений контрнаступу України. Його можна звести до однієї тези – від початку все пішло не за планом.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не досягла бажаних результатів під час літнього контрнаступу, але він задоволений тим, що ЗСУ не відступають. Секретар РНБО Олексій Данілов також визнав, що контрнаступ не виправдав надій.

Військові плани України на наступний рік – таємниця. ЗМІ писали, що головнокомандувач Валерій Залужний готує новий контрнаступ. Він, звичайно, цю інформацію не став коментувати.

Водночас, за інформацією ЗМІ, Штати радять Україні дотримуватися консервативної стратегії, спрямованої на утримання територій, оборону та нарощування запасів і сил протягом року.

Удар дроном по Кремлю

Військово-політичне керівництво України неодноразово говорило, що війну слід перенести на територію росії. Частково цієї мети вдалося досягти завдяки регулярним атакам безпілотників.

Найбільш незабутнім став удар у «серце росії» – будівлю Кремля 3 травня: близько пів на третю ночі один дрон вибухнув біля купола Сенатського палацу, через 15 хвилин ще один ударив по даху його будівлі.

Дивно, але реакція Кремля з'явилася лише через 12 годин після атаки, яку назвали «спланованою терористичною акцією» та «замахом» на путіна (який, ймовірно, тоді був у своїй резиденції у Ново-Огарьові). Україна спростувала свою причетність до інциденту

Протягом цього року дрони сотні разів атакували росію та об'єкти на окупованій нею території.

Трансформація поглядів Ілона Маска

У жовтні минулого року американський бізнесмен Ілон Маск запропонував свій «мирний план» щодо України з територіальними поступками та псевдореферендумами. Враховуючи, що Маск на початку повномасштабної війни оперативно допоміг Україні зі Starlink, зміна його поглядів неприємно здивувала. Але наприкінці 2023-го можна сказати, що це був лише початок.

Крім того, що Маск назвав Революцію Гідності «державним переворотом», він став учасником ще кількох скандалів. Коли до тимчасового бюджету США не включили допомогу Україні, він опублікував у соцмережі X образливий мем із президентом Володимиром Зеленським.

В уривках з біографії Маска йшлося про те, що в 2022-му він таємно наказав своїм інженерам вимкнути мережу супутникового зв'язку Starlink біля Криму, щоб завадити атаці України на російський флот. Бізнесмен відповів, що мережа Starlink взагалі там не була активована, але він відмовив Україні в її підключенні. Своє рішення він пояснив не бажанням, щоб компанія стала «прямою співучасницею великого акту війни та ескалації конфлікту».

Ілон Маск також закликав «знайти мир в Україні» та відновити відносини з росією. Він коментував контрнаступ України та говорив, що у разі його провалу росія може захопити ще більше території.

Маск закликав до переговорів та писав, що в окопах «без територіальних завоювань гине цвіт російської та української молоді».

При цьому в одному із постів мільярдер стверджував, що він «фанат України, але не Третьої світової війни».

Українські політики намагаються стримано реагувати на висловлювання скандального бізнесмена. Як сказав Михайло Федоров, зручно розділяти Маска – на Маска, який видає багато Starlink, швидку логістику та найкращі прайси, і на Маска, який пише «дикі» заяви.

Підрив Каховської ГЕС росією

Каховську гідроелектростанцію в Херсонській області було підірвано російськими військами (ймовірно, бійцями 205-ї мотострілецької бригади), близько другої години ночі 6 червня. Це один із наймасштабніших терактів росіян за час війни, воєнний злочин та акт екоциду.

Станція була побудована в 50-х роках і була останньою (шостою) та нижчою сходинкою Дніпровського каскаду електростанцій. Робота ГЕС давала посушливим південним районам України живлення електроенергією, зрошення та водозабезпечення.

Внаслідок руйнування греблі було затоплено десятки населених пунктів у Херсонській та Миколаївській областях. За офіційними даними МВС, загинули 32 особи.

Проте основний удар припав на окупований лівий берег. Точна кількість мирних жителів, які там загинули, невідома, але росіяни не займалися евакуацією і не пропускали для допомоги міжнародні організації. При цьому війська рф регулярно обстрілювали напівзатоплений Херсон.

Що точно сталося на ГЕС – невідомо. За даними української розвідки, дамба та агрегати станції замінували ще навесні 2022-го, а підірвати її росіяни могли, щоб спробувати зупинити контрнаступ ЗСУ.

За оцінкою ООН та українського уряду на жовтень, руйнування ГЕС завдало збитків на суму близько 14 млрд доларів. Ось лише деякі наслідки катастрофи:

  • близько мільйона людей втратили доступ до питної води, а 140 тис. залишилися без електроенергії;
  • сталася екологічна катастрофа, внаслідок якої було затоплено 620 км суші, постраждало 333 тис. га природоохоронних територій та 11 294 га лісових територій, змінилася морфологія річки, викликавши хімічне забруднення та руйнування довкілля;
  • після знищення Каховського водосховища втрачено понад 11 тисяч тонн риби на майже 10 млрд гривень;
  • через різке підвищення рівня води постраждала наземна фауна;
  • Україна втратила 35-40% запасів прісної води;
  • було затоплено близько 10 тисяч гектарів сільгоспземель на правому березі Херсонської області та 20-30 тисяч гектарів – на окупованому лівому.

Після деокупації територій Україна планує збудувати нову Каховську ГЕС, це коштуватиме орієнтовно мільярд доларів.

Операція Азербайджану в Нагірному Карабаху

Азербайджан 19 вересня розпочав антитерористичну операцію у Нагірному Карабаху для відновлення конституційного ладу. Менш ніж за добу невизнана республіка, якій Вірменія не надала військової підтримки, капітулювала та підписала угоду про припинення вогню. Згідно з документом, армія повинна була повністю роззброєна, важку техніку виведено з регіону, який реінтегрують до складу Азербайджану.

Пізніше президент невизнаного Нагірного Карабах підписав указ, згідно з яким усі державні установи та організації розпускаються, а республіка припиняє існування з 1 січня 2024 року.

Після того, як Азербайджан відновив контроль над Нагірним Карабахом із регіону виїхало понад 100 тисяч вірмен – близько половини населення.

7 грудня Азербайджан та Вірменія підписали спільну заяву щодо нормалізації відносини та встановлення миру. У документі йдеться про те, що країнам «випала історична можливість для досягнення довгоочікуваного миру в регіоні», а мирний договір можна укласти на основі поваги до принципів суверенітету та територіальної цілісності.

Обмін військовополоненими відбувся 13 грудня , тепер країни ведуть переговори про мирну угоду, яка б відображала принцип взаємного визнання суверенітету.

Війна Ізраїлю та ХАМАС

На Близькому Сході знову вибухнула масштабна війна. 7 жовтня бойовики ХАМАС вторглися із Сектору Гази на територію Ізраїлю та взяли під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні. Водночас угруповання випустило кілька тисяч ракет по Ізраїлю та влаштувало масову розправу над населенням.

Уряд Ізраїлю оголосив у країні воєнний стан. Через два дні після вторгнення контроль над територією було встановлено, і відкрилися страшні звірства ХАМАС: було вбито близько 1,3 тисяч людей і більше двох сотень потрапили в полон. Бойовики вривалися у прикордонні кібуци, спалювали будинки, вбивали мирних жителів, зокрема дітей. Багато загиблих було серед учасників музичного фестивалю, який проходив неподалік кордону з Газою.

У відповідь на напад Ізраїль оголосив операцію «Залізні мечі». Армія оборони країни розпочала масштабну повітряну операцію проти Гази, яка викликала неоднозначну реакцію з боку світової спільноти через великі втрати серед мирного населення, а потім і наземну.

В ООН заявляють про більш ніж 20 тисяч загиблих палестинців, але ця цифра базується на даних МОЗ Гази, тому її не можна вважати об'єктивною. При цьому в Секторі Гази справжня гуманітарна катастрофа: немає світла, дефіцит продуктів, медикаментів, чистої води, спалахи інфекцій. Через це підтримка Ізраїлю порівняно з початком конфлікту зменшилась.

У листопаді між Ізраїлем та ХАМАС було тижневе перемир'я, під час якого було звільнено частину заручників та палестинських ув'язнених. Після відновлення боїв сторони за допомогою посередників ведуть переговори про нове припинення вогню: за інформацією ЗМІ, угруповання ХАМАС при цьому наполягає на повній зупинці операції у Газі та виведенні військ, а не на тимчасових заходах.

Ізраїль водночас має намір посилити бойові дії та не збирається зупинятися до повного знищення ХАМАСу.

Війна на Близькому Сході почалася дуже не до речі для України, якраз у той момент, коли міжнародна підтримка й так слабшала. Тепер увага світу, як і ресурси для допомоги, поділені між Україною та Ізраїлем.

Кліматичні антирекорди

Вчені стверджують, що поточний рік став найспекотнішим за історію спостережень. Середня глобальна температура за рік була рік на 1,46 °C вищою, ніж у доіндустріальні часи, і на 0,13 °C вищою, ніж за аналогічний період 2016 року, теж самого спекотного року в історії спостережень.

У багатьох країнах світу була екстремальна спека, особливо у південній Європі та Північній Африці. Рекордна температура була зафіксована в Марокко (50,4 °C), Алжирі (49,2 °C), Тунісі (49,0 °C) та Італії (48,2 °C).

Україна теж відчула на собі глобальне потепління: наприклад, у Києві за рік було зафіксовано понад 40 температурних рекордів, значна частина їх припала на літо та осінь.

З інших кліматичних антирекордів – рівень викидів парникових газів був на 50% вищим, ніж у доіндустріальну епоху, що призводить до утримання тепла в атмосфері, а отже температура на Землі тільки зростатиме.

Крім того, у період з 2013 до 2022 року швидкість підвищення рівня моря більш ніж удвічі перевищувала темпи першого десятиліття супутникових спостережень (1993–2002 роки) через потепління океану, танення льодовиків і крижаних щитів.

У Дубаї відбулася Конференція ООН щодо зміни клімату, на якій було підписано історичну угоду про відмову від усіх видів викопного палива. Учасники COP28 домовилися «відходити від викопного палива в енергетиці, чесним, упорядкованим і справедливим шляхом, прискоривши роботу в цьому напрямку в поточному критично важливому десятилітті, щоб досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року, відповідно до можливостей наукового прогресу». Вони сподіваються, що до 2030 року це дозволить утричі підвищити рівень використання відновлюваних джерел енергії, таких як вітер та сонце, замість вугілля, нафти та газу.

У підсумковій декларації також йдеться про те, що викиди в атмосферу від використання викопного палива досягнуть піку до 2025 року в розвинених країнах (у країнах, що розвиваються, пізніше).

Однак, наприклад, у Міжнародному енергетичному агентстві вважають, що домовленостей на конференції замало обмеження глобального потепління на рівні 1,5°C.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: