Європейські перспективи чи падіння якості освіти? Чим обернеться для України 12-річна школа

Читать на русском
Журналісти української редакції Deutsche Welle проаналізували переваги й недоліки планів Міносвіти щодо запровадження в Україні 12-річної системи шкільної освіти.

Відповідно до планів Міністерства освіти України, уже в 2017 році Україна перейде на 12-річну систему шкільної освіти, яка остаточно може бути закріплена новим законом «Про освіту».

Про це йдеться в матеріалі української редакції Deutsche Welle, передає «Слово і Діло».

Як зазначає авторка статті Аніта Грабська, якщо новий закон буде ухвалено, на початкову й середню освіту в Україні чекають докорінні зміни. Схематично вони виглядатимуть так: п'ять років діти навчатимуться в початковій школі, чотири – в базовій, три – у старшій. Старша школа буде поділятися на професійні й академічні ліцеї, а також на коледжі. У професійних ліцеях можна буде опанувати робітничі професії, в академічних – підготуватися до вступу у ВНЗ, а в коледжах – отримати ступінь молодшого спеціаліста, скоротивши термін навчання до трьох років (замість чотирьох). Таким чином діти будуть закінчувати школу у 18 років і зможуть одразу йти працювати. Вища освіта при цьому потрібна буде далеко не всім, розраховують у Міносвіти.

Серед основних фінансових затрат, які потягне за собою така зміна – кошти на перепідготовку вчителів та створення нових підручників (частина з яких, можливо, будуть електронними). Втім, детального плану, як це буде робитися, поки немає.

Крім того, перепідготовка фахівців і нові підручники – це лише перша проблема, з якою доведеться зіткнутися МОНу на шляху до реформування шкільної освіти. Частину вчителів необхідно буде взагалі звільнити, констатує заступник міністра освіти Інна Совсун. «У нас сьогодні в рази менше дітей у школах, ніж було на початку 90-х років. У сільській місцевості тисячі шкіл, де учнів менше, ніж учителів. Жоден Держбюджет не зможе потягнути таку кількість учителів», – стверджує вона. За словами чиновниці, «школи по 10-15 учнів у сільській місцевості дуже дорого обходяться Держбюджету». При цьому, якість освіти у них залишається вкрай низькою, що доводять результати ЗНО.

Точна кількість учителів, що можуть позбутися роботи, також іще достеменно невідома, однак нардеп Лілія Гриневич в одному з нещодавніх інтерв'ю зазначила, що ця цифра коливається в районі 10 тисяч.

В експертному середовищі благі наміри керівництва Міносвіти щодо реформування шкіл поки викликають занепокоєння. Перш за все – у тому, що реформа може залишитися на папері: зміниться лише «вивіска», а якість залишиться незмінною. «Поки що освіту часто фінансують за залишковим принципом, а у стандартах (освіти – Ред.) ми намагаємося написати щось гарне, але не дуже реалістичне», – вважає експерт «Реанімаційного пакету реформ» Володимир Бахрушин.

Директор освітніх програм Центру Разумкова Людмила Шангіна в розмові з журналістами DW також висловила сумніви щодо успішності цієї ідеї МОНу. «На моїй пам'яті за 24 роки це вже п'ята спроба змінити кількість років навчання у школі... Жодна з цих спроб не була завершена. Ми будемо мати погано освічених дорослих людей, які поповнять армію якщо не безробітних, то дешевої робочої сили», – переконана фахівець. Причина – у відсутності інфраструктури, починаючи від недостатньої кількості місць у дитсадках і завершуючи обладнанням для шкіл: лабораторіями, комп'ютерами, швидкісним інтернетом тощо. Таку реформу, на думку Шангіної, потрібно починати з підготовки вчителів у педагогічних вишах. До того ж, на це потрібно більше часу, тому що в такому разі на її реалізацію піде 5-7 років.

Однак якщо шкільну освіту в Україні таки вдасться змінити відповідно до планів міністерства, це в перспективі відкриє українським випускникам шлях до вишів Європи. Нині ж українські шкільні атестати в країнах Європи (зокрема, у Німеччині) не визнаються. «Після 12-річного навчання українським школярам не потрібно буде відвідувати курси передвузівської підготовки в Німеччині або вступати до українського університету й кидати навчання після першого чи другого курсу, щоб здобувати ступінь бакалавра в Європі», – розповіла лектор Німецької служби академічних обмінів Аня Ланґе. До того ж, закінчуючи школу в більш зрілому віці, діти краще розумітимуть, яку професію їм обрати, переконана німецький фахівець.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: