«Перш за все освіта повинна бути якісною, а професія педагога – престижною. Потрібно змінити обличчя нашої освіти». З рішучими намірами міністр освіти і науки Сергій Квіт взявся за реформування системи освіти в Україні. А у профільному міністерстві в цей час заговорили про світові стандарти. Настільки грандіозними планами міністр зміг не лише привернути увагу громадськості, а й сам взяв на себе величезну відповідальність. Але чи зміг виправдати надії і виконати свої обіцянки міністр освіти і науки Сергій Квіт?
Найважливіші виконані обіцянки
Квіт заявив, що ВАК буде ліквідовано
Згідно з листом Міністерства освіти і науки України від 19 січня 2015 року, функції, які виконувала Вища атестаційна комісія України, віднесено до повноважень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Квіт обіцяє створити Національне агентство з якості освіти
17 квітня 2015 року на своєму засіданні Кабінет міністрів України створив Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. У повноваження агентства входить формування вимог до системи забезпечення вищої освіти, розробка положень про акредитацію освітніх програм, проведення ліцензійної експертизи, підготовка експертних висновків про можливість видачі ліцензій на здійснення освітньої діяльності, прийняття рішення про акредитацію або відмову в акредитації відповідної освітньої програми.
Що для школярів, студентів та вчителів може стати сюрпризом вже незабаром?
Квіт обіцяє зменшити навантаження шкільних програм з 2016 року
1 квітня 2015 року міністр освіти і науки Сергій Квіт заявив, що вже з наступного навчального року навантаження шкільних програм буде зменшено. Поки школярі все ще можуть сподіватися, що міністр стримає слово і шкільна програма стане легшою.
Квіт пообіцяв збільшення зарплат вчителів
Згідно Бюджету 2015 року, парламент урізав багато соціальних пільг. Ставка вчителів залишилася незмінною, передбачена індексація, але поки про підвищення заробітних плат питання не піднімається.
Зараз Міністерство освіти і науки працює над рамковим законом «Про освіту», а також над законом «Про професійну освіту». Щоб встигнути виконати обіцянку і подати законопроекти до 31 травня 2015 року, у чому запевняв міністр, у нього залишилися лічені дні. Чи встигне Сергій Квіт стримати слово і чи не призведе поспіх до провальних законопроектів?
Система народного контролю «Слово і Діло» вирішила поцікавитися у експертів, що вони думають про нові законопроекти МОН.
Виконавчий директор Аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний в коментарі «Слову і Ділу» розповів, що дана ініціатива цілком прийнятна і правильна.
«27 травня 2015 року, відбулась презентація цього законопроекту. Ситуація насправді дуже заплутана. Працювала величезна кількість представників громадськості, еспертів, різноманітних комісій, при цьому кожен хотів бути «отаманом» та пропонував, що він хоче внести в законопроект і які зміни потрібні в освіті. Консенсусу дійти було дуже складно. Міносвіти змушене було на базі цих напрацювань за останні буквально кілька днів доопрацьовувати законопроект. Вчора він був презентований. Є ймовірність, що законопроекту будуть чинити опір всередині уряду. Зокрема, Міністерство фінансів, Міністерство соціальної політики, тому що законопроект зачіпає деякі положення з приводу оплати праці вчителів, намагаючись підвищити цей рівень», – вважає Єгор Стадний.
Щодо законопроекту «Про професійну освіту», ситуація двояка. Міністерство активно працювало над законопроектом і він був оприлюднений. До його розробки залучалась Федерація роботодавців. Основна проблема в тому, що прописати законопроект практично неможливо, тому що невідомо, який результат буде від адмінреформи. Пов'язано це з тим, що незрозуміло, які ресурси залучати – з місцевого чи Державного бюджету, та які податки залишаться. Логічно було би провести адміністративну реформу, а потім підводити інші», – розповів Стадний.
Екс-міністр освіти і науки України 2005-2007 рр., ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіслав Ніколаєнко.
«Найближчим часом рамковий закон «Про освіту» буде внесений. Стосовно цього закону є кілька зауважень. В соціальних питаннях, доступності, справедливості ми не повинні робити крок назад. Тому що окремі депутати заявили, що потрібно відходити від системи освіти й робити освіту платною. Тоді на слуханні були присутні експерти з Ради Європи. Потрібно сказати, що вся вища й середня освіта в Європі здійснюється за рахунок бюджету. Є приватні комерційні школи, але не випадково 23 тисячі українських студентів навчаються в Польщі за рахунок бюджету. Наскільки відомо, Мінфін хоче скоротити держзамовлення на 25%. Це неприпустимо», – пояснив Ніколаєнко.
Професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Петро Масляк
«Рамковий законопроект «Про освіту» дійсно приймали дуже довго і не варто було сподіватись, що його ухвалять раніше. Інша справа, що те, що зараз робить Міністерство, не зовсім обґрунтовано, включно із цим законом. Законопроект передбачає, що навчання триватиме 12 років. По-друге, немає розуміння, які предмети є критичними для майбутнього розвитку нації. Більше того, з переліку запропонованих навчальних дисциплін зникла географія. Натомість, навіщо потрібне диференційне числення у середній школі? Вже починаються звернення до Верховної Ради. Тому зарано давати оцінку законопроекту й неввідомо, чим це може закінчитись. Щодо законопроекту «Про професійну освіту», то невідомо, як ВР буде розбиратися з величезною кількістю професійно-технічних училищ, які вже давно приватизовані і не рідко перетворені на інші організації або здані в оренду», – аналізує професор.
Слід зазначити, що в списку обіцянок міністра освіти є й невиконані. На сьогоднішній момент зафіксовано 8 невиконаних обіцянок з 77, що становить 10% його безвідповідальності.
Найважливіші невиконані обіцянки:
Квіт має намір створити базу міжнародних програм для студентів і вишів
Згідно з листом Міністерства освіти і науки від 19 січня 2015 року, електронна база міжнародних програм для студентів вищих навчальних закладів не створена через відсутність ресурсів.
Квіт запевняв, що навчальний рік у школах Донецької та Луганської областей розпочнеться 1 вересня
У прес-службі Міністерства освіти і науки повідомляли, що на Донбасі, де триває антитерористична операція, майже 900 шкіл не почнуть навчальний рік. Також в Луганській та Донецькій областях не почнуть навчальний рік понад 100 вищих навчальних закладів. Початок навчального року в частині шкіл на Донбасі було відкладено.
Однак загальний рейтинг міністра освіти і науки не можна визначити однозначно. Більшість своїх обіцянок Сергій Квіт все таки виконав, що становить 45% його відповідальності. З таким же показником - 45% – зафіксована частина обіцянок, які міністр ще має шанс виконати.
З повним переліком обіцянок міністра освіти і науки Сергія Квіта, що були зафіксовані волонтерами проекту «Слово і Діло» за останній період, можна ознайомитися на його персональному профілі.
Система народного контролю «Слово і Діло» обов'язково продовжить свій традиційний моніторинг і дізнається подальшу долю даних обіцянок.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»