Тема земельної реформи в Україні несподівано затихла. Хоча саме питання зняття мораторію з продажу сільськогосподарської землі так довго змушувало багатьох українців хвилюватися. А якщо вірити Адміністрації Президента, то дозволити розпродаж вітчизняних чорноземів можуть уже з 1 січня 2016 року.
Так сказали в АП
Близько півроку тому Президент України Петро Порошенко заявив, що Україна все-таки має довести до кінця митарства під назвою «Земельна реформа». «Ми нарешті маємо дати відповідь на питання, що ми робимо з ринком землі, оскільки це політичне питання і воно має бути вирішене, особливо враховуючи необхідність залучення додаткових інвестиційних ресурсів».
Категоричність Глави держави зрозуміла: Україна намагається провести земельну реформу вже 24 роки. За цей час не змогли створити ані адекватного законодавства, ані сформувати точний земельний кадастр. До того ж, зняття мораторію на продаж с/г землі – одна з вимог МВФ, яку ми зобов'язалися виконати.
Закон про земельну децентралізацію: на що насправді претендують місцеві ради?«Слово і Діло» вирішило розібратися, що являє собою закон про земельну децентралізацію і хто насправді виграє від його прийняття
Офіційна позиція Адміністрації Президента така: створення ринку сільгоспземлі – це одна з ключових дій, яку необхідно здійснити, наряду з реформою держслужби та приватизацією держкомпаній. «Ринок землі має з'явитися досить швидко. Мораторій може бути знятий вже з 1 січня 2016 року. Дуже на це сподіваюсь. Розумієте, всі розмови про те, що нашу землю прийде хтось і всю купить... Землі у світі багато. Від Росії до Аргентини є багато місць, де землю можна купити абсолютно вільно у великих кількостях. В Україні не всі розуміють, що ми – лише одні з гравців, у яких безліч конкурентів на цьому ринку», – зазначив глава АП Борис Ложкін.
Свої, «рідні»
Але якщо вже говорити начистоту, то шляху назад до державної власності землі не існує вже давно. Більше 20 млн гектарів (з 40 млн га всього) вже перебувають в оренді агрохолдингів. Саме вони отримають право першочергової покупки раніше орендованої ними землі. І часто кінцеві власники цього бізнесу – іноземці. При цьому, орних земель в Україні – трохи більше 30 млн га, а значить, ще близько 10 млн га перебуває в паях у селян.
Саме продаж паїв іноземцям викликає стільки переживань в українців. Один із найпоширеніших міфів звучить так: «Іноземці скуплять наші землі та зроблять українців рабами». Але, по суті, для більшості українців мало що зміниться. І ось чому.
52 тис. га землі в Україні належать данській компанії Trigon Agri. 33 тис. га – під контролем United Farmers Holding Company з Саудівської Аравії. AgroGeneration, господар 120 тис. га землі в Україні, є частиною французької корпорації, причому 62% акцій перебуває в управлінні інвестиційної компанії з Техасу SigmaBleyzer.
Американському пенсійному фонду NCH Capital належать ще 450 тис. га. Останні 10 років компанія орендувала невеликі ділянки сільськогосподарських угідь (від двох до шести гектарів) по всій Україні, об'єднуючи їх у великі ферми. Згідно із заявою генерального партнера NCH Capital Джорджа Рора, ці договори оренди дають компанії право викупу орендованих нині ділянок після скасування урядом України мораторію на продаж землі.
Яценюк хоче повернути контроль над державними землямиПрем'єр-міністр України Арсеній Яценюк захотів дізнатися, під чиїм фактичним управлінням знаходяться мільйони гектарів державної землі.
Але головні «орачі» українських земель – свої, «рідні». В Україні діють як мінімум два підприємства зі спільним українсько-іноземним капіталом, які контролюють українські олігархи – ясна річ, через офшорні зони. Наприклад, UkrLandFarming є найбільшим орендарем українських сільгоспземель (645 тис. га). 95% акцій UkrLandFarming належить українському аграрному магнату Олегу Бахматюку, власнику вже неплатоспроможного «VAB Банку» і банку «Фінансові ініціативи».
Інший мільярдер і, за сумісництвом, радник Президента України Юрій Косюк розпоряджається 360 тис. га селянської землі. Примітно, що саме Косюк спільно з Бахматюком, за чутками, є головними лобістами скасування мораторію на сільгоспугіддя. Як подейкують в кулуарах, Косюк підібгав під себе вже й Ветеринарну службу України – прорахований хід для власника Миронівської птахофабрики, чия продукція відома українцям як «Наша Ряба».
Існують у Верховній Раді й проамериканські лобісти, які відстоюють інтереси приватних компаній. Але головний вплив чинять наші власні бізнесмени, роками вкладаючи кошти в парламентське та урядове лобі.
Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло».
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»