За півтора року після авіакатастрофи малайзійського «Боїнга» над Донецькою областю нарешті стали з'являтися нові подробиці авіакатастрофи. І хоча ясності в те, хто ж насправді винен у трагедії, вони не внесли, впадає в око затяте прагнення росіян довести свою непричетність.
Говорити про те, чий звіт об'єктивніший – Ради безпеки Нідерландів, чи концерну «Алмаз-Антей», не будучи фахівцем, звичайно, складно. Менше з тим, голландці відзначили, що смертоносний снаряд міг бути пущений як з української території, так і з району, підконтрольного сепаратистам – занадто великий розліт даних. Росіяни ж, які зі своїм звітом стрімголов прагнули випередити голландських експертів, відразу знайшли винних: згідно з висновками експертів «Алмаз-Антея», постріл здійснили з території, підконтрольної ЗСУ – з району селища Зарощенське. У російському звіті зазначений навіть тип снаряда, який нібито давно знятий з озброєння в РФ. Словом, «я не я і хата не моя».
Звідки така точність на тлі обережних припущень європейських експертів – можна лише здогадуватись. Імовірно, росіянам краще знати, чому падають літаки над територією створеного ними «русского мира». Врешті-решт, після аварії іноземні фахівці далеко не одразу отримали доступ до місця аварії, а до того там панували озброєні сепаратисти, які могли зробити з уламками повітряного судна все, що їм заманеться.
«Слово і Діло» спробувало неупереджено поставитися до результатів обох досліджень і порівняти, що спільного та що відмінного в голландському і російському звітах щодо MH17.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»