Постійні корупційні скандали, критика діяльності та відсутність прогресу у боротьбі із корупцією – основні визначальні риси Генпрокуратури постреволюційного періоду. В середовищі громадських діячів, політиків, експертів, журналістів все частіше з’являється інформація про нечесних на руку прокурорів, які усіляко намагаються чинити спротив реформуванню країни.
Останнім часом прізвище генпрокурора Віктора Шокіна, як правило, лунає не в контексті розкриття резонансних злочинів у сфері боротьби із корупцією, а навпаки – як символ бездіяльності та втрачених можливостей.
За півтора року обіцянок реформувати ГПУ та навести лад в усій прокурорській системі суттєвих зрушень так і не відбулося. Натомість (без)діяльність Генпрокуратури поступово набирає рис супротиву реформам і може стати на заваді іншим позитивним змінам у суспільстві. Ситуація набула загрозливого масштабу протягом останніх двох тижнів: саме через небажання ГПУ системно боротися з корупцією та відсутність реальних результатів у цій царині Україна навіть може втратити шанс отримати безвізовий режим!
Про серйозність ситуації і необхідність повної перезагрузки Генпрокуратури вже без зайвих натяків напряму заговорили українські партнери із США. Сигнали більш ніж однозначні: йдеться не просто про відставку Віктора Шокіна, а про докорінну реформу прокуратури в Україні. На початку вересня роботу ГПУ розкритикувала помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд, зазначивши, що без її реформування процес справжньої боротьби із корупцією не розпочнеться. Згодом до системної критики діяльності ГПУ долучився і посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, який наприкінці вересня під час фінансового форуму в Одесі не стримувався у критичних висловах на адресу прокуратури. «Є одна кричуща проблема, яка загрожує всій гарній роботі, що проводиться для поліпшення бізнес-клімату регіональними лідерами. Ця перешкода – відмова Генпрокуратури успішно боротися з внутрішньої корупцією», – заявив Пайєтт, навівши для наочності кілька прикладів кричущої бездіяльності, а, можливо, й супротиву антикорупційним розслідуванням на рівні ГПУ.
Посол США розповів про те, як зусиллями влади Великобританії були вилучені 23 мільйони доларів незаконно виведених за кордон українських активів, до чого міг бути причетний колишній міністр екології Микола Злочевський, і надіслали офіційний запит ГПУ щодо сприяння у розслідуванні цієї справи. Йшлося про документи, необхідні для «замороження» руху коштів на рахунках в період розслідування. Втім, за словами американського посла, українські прокурори надіслали адвокатам Злочевського лист, в якому йшлося, що жодної справи проти нього немає. «У результаті британський суд зняв арешт з активів і незабаром гроші були переведені на Кіпр», – зазначив у своєму виступі Пайєтт.
Гра у наперстки
Схоже, американці не на жарт розлютилися бездіяльністю ГПУ. Річ не лише в саботуванні розслідувань відвертих корупційних зловживань, а в тому, що в уряді США не розуміють, куди і як були витрачені адресні кошти на реформування прокуратури.
Саме обрання нинішнього генпрокурора взимку 2015 року ознаменувалося тим, що його призначення разом із фракціями «БПП» та «Народного фронту» підтримали 32 нардепи із «Опозиційного блоку». Експерти оцінювали таке призначення на посаду очільника ГПУ як найбільш вдалий варіант компромісу для всіх політичних гравців.
Не минуло й 2 роки. Шокін тільки починає виконувати свою обіцянку по ЄвромайдануГенеральна прокуратура все ще проводить допит свідків розгону так званого «студентського Майдану», що вібувся в ніч проти 30 листопада 2013 року.
Після призначення Віктора Шокіна генеральним прокурором список претензій до діяльності ГПУ за останні півроку зріс в арифметичній прогресії. По-перше, громадські активісти та експерти вже давно попереджають суспільство про те, що саме в ГПУ гальмують призначення антикорупційного прокурора та не сприяють початку повноцінної роботи НАБУ. Західні партнери України відкрито говорять про неможливість отримання безвізового режиму у найближчій перспективі та подальшої фінансової підтримки без системної боротьби з корупцією.
По-друге, це відсутність прогресу у розслідуванні резонансних справ. Це стосується і розслідування вбивств активістів під час подій Євромайдану, і відсутність прогресу у розслідуванні корупційних зловживань представників попередньої влади. Крім того, саму Генпрокуратуру спіткала низка корупційних скандалів, наприклад, із затриманням так званих «діамантових прокурорів». Розслідування цих справ також потроху «спускають на гальмах». Яскравим епізодом можуть слугувати потуги відомства таки розпочати розслідування побиття студентів на Майдані. Так, лише на початку жовтня стало відомо, що ГПУ все ще допитує свідків розгону та побиття студентів в ніч проти 30 листопада 2013 року – тобто йдеться вже про події 2-річної давнини! Віктор Шокін ще в квітні цього року пообіцяв, що усі «майданівські справи» будуть розслідувані до кінця. Втім, із такими темпами розслідування, очевидно, що сам Шокін не збирається з лише йому відомих причин закінчити розслідування злочинів часів Євромайдану, передавши їх своєму наступникові.
На допиті в ГПУ мені дали зрозуміти: віддай зібрані матеріали і затули пельку – НаливайченкоЕкс-глава СБУ стверджує, що Генпрокуратура категорично відмовлялася розглядати зібрані СБУ докази у справі «БРСМ-Нафти».
По-третє, ГПУ ніби підсвідомо не чинить супротиву соратникам режиму екс-президента Віктора Януковича. Зокрема, ніби зумисно втрачає шанс на затримання Сергія Клюєва влітку цього року, не робить усього можливого для арешту рахунків колишніх «регіоналів», які зручно облаштувалися в Росії і тепер не просто мріють, але вже безперешкодно втілюють задуми щодо свого можливого тріумфального повернення до України. Журналісти наочно демонструють докази того, як представники попередньої влади, використовуючи бездіяльність ГПУ та колишні зв’язки із судової системою, успішно знімають із себе санкції та навіть збираються подавати до Європейського суду з прав людини щодо відшкодування моральних збитків.
Жодного кримінального провадження проти бодай одного із одіозних представників попередньої влади, які зараз міцно захистилися депутатськими мандатами у фракції «Опозиційного блоку», так і не було відкрито. Натомість українці стали свідками див у розслідуванні корупційних зловживань з боку деяких народних депутатів, зокрема із фракції «Радикальної партії Олега Ляшка».
Що робити із Генпрокуратурою – вочевидь, питання найближчого порядку денного для Адміністрації Президента. Можливо, реформування ГПУ не слід очікувати саме зараз: аби «випустити пару» на посаду генпрокурора Президент запропонує не такого одіозного кандидата, якого попередньо узгодять із західними партнерами. Головним завданням нового генпрокурора і стане підготовка до реформування прокуратури нового зразка.
За крок до відставки?
Порошенко триматиме Шокіна на посаді генпрокурора щонайменше до кінця року – експертПолітолог поділився міркуваннями відносно того, що гепрокурор прийняв відставку свого заступника Гузира і призначив на його місце Юрія Севрука.
Про відставку Віктора Шокіна політики говорять декілька останніх місяців. Особливо напруженою була ситуація влітку, коли виник конфлікт із заступником генпрокурора Давидом Сакварелідзе. Саме після історії із затриманням «діамантових прокурорів», яка наочно продемонструвала усі корупційні підвалини всередині самої прокуратури, Давида Сакварелідзе відправили займатися боротьбою із корупцією в Одеську область. Натомість тиск на Віктора Шокіна лише посилився: окрім громадських активістів та політиків, на реформуванні ГПУ вже публічно наполягають західні партнери. «Америка вимагатиме від Президента скорочення чисельності штату Генпрокуратури та звільнення Віктора Шокіна. Запрошення на посаду генпрокурора іноземця з української діаспори США або Канади. Носій передового досвіду, молодий спеціаліст, небанально підійшов би до виконання своїх обов’язків», - зазначає політолог Тарас Загородній, при цьому додаючи, що тиск чинитиметься перш за все на Президента.
Втім, у найбільшій фракції парламенту – пропрезидентській «БПП» – заяви представників США сприйняли стримано. «Це питання Президента, який виносить відповідне подання і питання парламенту, що приймає рішення. Мабуть, це якийсь додатковий політичний тиск. Це спроба диктувати кадрові позиції незалежній державі», – несміливо спробував відбити атаки з боку західних партнерів перший заступник голови фракції «БПП» у парламенті Ігор Кононенко. Саме він нагадав, що для відставки генпрокурора потрібно спочатку зібрати 150 підписів народних депутатів, чого поки що зроблено не було. Натомість нардеп Єгор Соболєв нещодавно повідомив, що для необхідного подання на звільнення генпрокурора залишилося зібрати 36 підписів нардепів.
Можливо, гальмування із відставкою очільника ГПУ пов’язано із тим, що у пропрезидентській команді просто немає гідної кандидатури для заміни Віктору Шокіну. Сам Президент вже заявив про готовність звільнити генпрокурора у разі наведення реальних фактів його причетності до корупційної діяльності. «Якщо у мене будуть причини, або будь-які підозри в корупції, у мене не буде сумнівів запропонувати парламенту звільнити будь-кого, хто б він не був - пан Шокін або пан Сакварелідзе», – заявив Петро Порошенко під час свого виступу в Колумбійському університеті в США.
У США радять розігнати ГПУ і набрати нових прокурорівПомічниця держсекретаря США Вікторія Нуланд вважає, що Генеральна прокуратура України має бути створена заново.
Експерти впевнені: такі слова Президента – гарний сигнал. Це означає, навіть надпотужний супротив, який чинить система, можливо подолати, якщо західні партнери таки знайдуть впливові аргументи необхідності якнайшвидшого проведення реформи прокуратури. «Нереформована корумпована українська прокуратура стала тромбом як для боротьби із корупцією, так і взагалі тромбом для здійснення будь-яких реформ в країні. Без її реформування не буде ані покарання хабарників, ані розслідування злочинів на Майдані, ані притягнення винних у злочинах на Сході, коли ця територія повернеться під контроль Києва», – зазначає директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Значно активізується питання відставки Генпрокурора у разі розмов про дострокові парламентські вибори. Так, на думку політолога Михайла Павліва, у депутатів може спрацювати інстинкт самозбереження і певні процедури, пов'язані з відставкою генпрокурора, можуть бути запущені вже найближчим часом. «Скоріш за все, за непублічними дипломатичними каналами прозвучали недвозначні натяки на адресу неофіційного Києва щодо нерозслідування смертей на Майдані. Важливо, що кілька тижнів тому активізувався напрямок з приводу вбивств співробітників правоохоронних органів, що було спущено на гальма рік тому. Мабуть, були сигнали, і в цьому напрямку пішла активізація», – припускає експерт.
Після нищівних критичних заяв з боку США, нинішній ГПУ дається останній шанс продемонструвати свою здатність до реальної боротьби із корупцією. У разі відсутності результату тиск збоку Заходу посилиться, і вирішувати питання із відставкою Генпрокурора доведеться в режимі цейтноту. Саме наступні кілька місяців влада може використати для того, аби провести «кастинг» нового очільника ГПУ та домовитися про найбільш сприятливі умови поетапного реформування прокуратури. Звичайно, при цьому будуть чинитися спроби зберегти якомога більше важелів впливу на ГПУ, аби в подальшому нейтралізувати спроби подібних антикорупційних розслідувань проти себе.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»