Наприкінці літа 2015 року Білорусь запровадила обов'язкову державну санітарно-гігієнічну експертизу для українських товарів. Своєю чергою, Україна вирішила дати час для врегулювання всіх суперечок і не запроваджувати контрзаходів.
Зовсім не вірно підлаштовуватися під когось заради зиску, тому що це можуть сприйняти як слабкість.
Навряд чи хтось може сказати, що Україна першою ініціює якісь обмежувальні заходи. Хоча за цілою низкою напрямів можна було б діяти активніше, в тому числі й щодо політики РФ.
На жаль, Білорусь, хочемо ми цього чи ні, зорієнтована на Росію. Крім того, Білорусь входить до Митного союзу, в якому керівну роль відіграє РФ. Це все потрібно враховувати.
Підлаштовуватися під когось також абсолютно не варто. Можна підлаштовуватися під режим, затверджений СОТ, на підставі якого здійснюються міжнародні відносини з іншими країнами. Але підлаштовуватися заради того, щоб отримати якісь вигоди, не потрібно. Часто це сприймається не як дружній акт, а як слабкість.
Крім того, оскільки наш товарообіг з РФ уже зменшився в рази, то, звичайно, Україна має шукати альтернативні ринки, але не за умови, що ми маємо чимось поступатися. Якби йшлося про якийсь третій ринок, то це можна було б розглядати. В даному разі російський ринок для України втратив домінування. Це буде тиснути на наші відносини з Білоруссю.
Хоча Білорусь і Казахстан послаблюють свою залежність від Росії. Наприклад, обидві ці країни не підтримали позиції РФ щодо того, що між Україною та ЄС відкривається ЗВТ. Такі кроки назустріч – це те, як повинні розвиватися наші відносини.
Нагадаємо, раніше планувалося, що 20 січня Україна запровадить захисне мито в розмірі 39,2% на низку білоруських продуктів.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»