Минулий тиждень виявилася багатим на конфлікти – невеликі, але неприємні.
На східному та західному фронтах
У першу чергу, сталося помітне загострення на фронті. Значно почастішали обстріли українських позицій бойовиками, кілька разів обстріляли й представників ОБСЄ. Останні тепер стали рідше виїжджати до небезпечних районів, що ніяк не сприяє врегулюванню. За чутками, це загострення пов'язане з тим, що добігає кінця термін перебування генерал-лейтенанта Хасана Калоєва на посаді російського представника у Спільному центрі з контролю й координації – простіше кажучи, російського «смотрящего». Ось він, мовляв, і відпрацьовує.
Міхеіл Саакашвілі провів ще один антикорупційний форум. Цього разу – в Харкові, на три тисячі учасників. За свідченнями очевидців, форум скоріше нагадував піар-майданчик антикорупційних ініціатив організаторів – так само як і самих організаторів. Поки підтверджуються побоювання, що ці заходи служать радше для розкрутки бренду Міхеіла Саакашвілі та його команди – що, загалом-то, не є чимось поганим, але й особливої користі для суспільства не несе.
На Закарпатті суд над кількома представниками «Правого сектору», що брали участь у конфлікті на курорті Драгобрат, остаточно набув політичного відтінку. Спочатку місцева поліція опублікувала відеозаписи камер спостереження, на яких затримані дійсно виглядають непривабливо. Потім на засідання суду заявилися деякі нардепи. Опинився серед них і Володимир Парасюк, звинуватив суд у спробі розправи над патріотами та побився з прокурором. А десяток депутатів та один глава ОДА (Георгій Тука, заочно) попросили суд відпустити затриманих на поруки. В підсумку друга Нацика (Сергія Тищенка) та друга Біса (Антона Окорокова) їм усе ж віддали, друг Цвік (Василь Васілюник) вийшов під заставу, а ось друг Хорват (Василь Малкович) і друг Педро (Петро Угрин) залишаються під вартою. А проти Володимира Парасюка порушили кримінальне провадження за статтею «хуліганство», що, втім, навряд чи особливо на ньому позначиться, враховуючи депутатську недоторканність і непоганий «дах».
Політика та PR
До речі, про «дахи» – тим часом партія «УКРОП» обрала собі нового голову. Місце арештованого Геннадія Корбана посів Сергій Борисенко. Самі «укропівці» не приховували, що призначення має радше технічний характер: хтось же повинен сидіти у кріслі глави, поки реальний глава сидить на лаві підсудних.
Але тут на них чекав іще один скандал. Нещодавно був запущений цікавий реєстр «Посіпаки», в якому зберігається база всіх колишніх помічників народних депутатів. І з його допомогою уважні, але недоброзичливі громадяни та журналісти швидко з'ясували, що Сергій Борисенко в попередньому скликанні Верховної Ради був помічником «регіонала» Олега Царьова. А це, погодьтеся, пляма на біографії, особливо якщо врахувати, що ще не вляглися пристрасті після скандалу через союз мера Дніпропетровська, «укропівця» Філатова, з «Опоблоком». Партія все заперечує, але поки не надто переконливо. Бренд втрачає у вазі.
Були на тижні й хороші новини: так, у країні стартували вибори сільських старост. Їх завдання – представляти інтереси конкретних сіл в об'єднаних територіальних громадах. Це – початок реформи самоврядування на низовому рівні, що припускає об'єднання сіл у більші адміністративні одиниці та скасування маси зайвих посад.
Під кінець тижня відомий співак Святослав Вакарчук, отримавши на честь Дня Соборності орден Свободи, звернувся до Президента з відкритим листом, в якому поскаржився на відсутність видимих змін у країні та побажав чинним політикам стати «кіборгами» – стійкими та сталевими. Деякі побачили в цьому заявку на майбутню політичну кар'єру. Інші, навпаки, згадали, що Вакарчук уже якось раз ходив у політику й вистачило його лише на рік сидіння в Раді – не дуже по-кіборзьки.
А тим часом сам Президент у інтерв'ю українським телеканалам анонсував, що в найближчі два тижні Україна подасть до низки міжнародних судів позови, пов'язані із захопленням Криму Російською Федерацією. Тим самим давши нам гарну тему для нових дайджестів. Залишайтеся з нами – будемо перевіряти, наскільки він був щирим.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»