Якщо люди не платитимуть за послуги, підприємства отримають заборгованість. «Київенерго» не платить «Нафтогазу», за що нараховуються штрафні санкції, а в результаті ці кошти все одно платить споживач, просто їх беруть із Держбюджету.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт «Реанімаційного пакета реформ» з питань енергоефективності Тетяна Бойко, аналізуючи інформацію про те, що столична влада не дасть згоди на підвищення комунальних тарифів для киян.
«У разі несплати за тарифами будуть заборгованості, а за них все одно платить споживач. Просто кошти візьмуть із Держбюджету, й підуть не на освіту чи медицину, а на сплату ЖКП», — пояснила Бойко.
«НКРЕКП мав би бути регулятором, посередником, який захищає інтереси населення, тому що є питання, наскільки високою є суспільна довіра до цього регулятора та наскільки правильні рішення ним приймаються? Довіри немає. Кличко зараз виступає адвокатом громади», — зазначила експерт.
За її словами, суть у тому, що громадяни повинні платити рівно стільки, скільки коштують ці послуги. Раніше був суспільний договір про те, що відсоток платять люди, а решту «Київенерго» доплачує до Держбюджету через різноманітні механізми.
«Зараз громадяни повинні платити стільки, скільки коштує реальна послуга. Але є питання, наскільки регулятор правильно порахував ціну й чому зробив висновок, що саме на таку суму потрібно підвищувати тарифи», — пояснює Бойко.
Також експерти вважають, що це питання варто розглядати в розрізі підвищення заробітних плат, тому що питання не у високій вартості енергоносіїв, а в низькій платоспроможності громадян. В експертному середовищі очікують, що в цьому контексті виникатимуть конфліктні ситуації.
Як відомо, глава НКРЕКП заявив, що «соціальна» ціна на газ для населення з 1 квітня зросте на 53%, а тарифи на центральне опалення — в середньому на 80%.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»