Не встиг парламент ухвалити закон про реформу державної служби, як вже на початку липня документ зазнав суттєвих змін. Природньо, що внесення доповнень та поправок до нормативно-правового акту стосувалися розподілу повноважень між Кабміном та Адміністрацією Президента в частині призначення чиновників. Найбільша ж загроза полягає в тому, що війна за повноваження виконавчої гілки влади може «вбити» прогресивну ідею реформування державної служби, основою якої мало стати призначення чиновників незалежною конкурсною комісією.
Спроби послабити виконавчу гілку влади шляхом надання більших повноважень Адміністрації Президента відбулося вже після того, як Кабмін очолив соратник Петра Порошенка – Володимир Гройсман. Можливо, поки прем’єр-міністром був Арсеній Яценюк, в Адміністрації Президента просто не наважувалися на відкрите протистояння з Кабміном. Та ситуація змінилася після перемовин про створення нової коаліції.
Гройсман анонсував вихід держслужби на новий якісний рівеньЗ 1 травня набуває чинності закон про державну службу. Як очікується, цей закон призведе до якісних змін у цій сфері.
Тому не дивно, що співініціаторами законопроекту №4370-1 «Про внесення змін до закону «Про державну службу» щодо врегулювання окремих питань проходження державної служби» є народні депутати Артур Герасимов (фракція «БПП») та Андрій Река («Народний фронт»). Документ був зареєстрований та переданий на розгляд парламенту 15 квітня, а вже 31 травня законопроект був включений до порядку денного. Вже 7 липня законопроект у першому читанні підтримали 227 народних депутатів, більшість з яких – представники фракцій «БПП» та «Народного фронту». Прикметно, що ухвалення документу підтримали депутатські групи «Відродження» та «Воля народу», а також фракція «Опозиційного блоку».
Громадськість та експерти вже висловили своє занепокоєння нормами проекту закону №4370-1, а представники кількох опозиційних фракцій парламенту, зокрема від «Батьківщини» та «Самопомочі», різко розкритикували такі спроби спотворити реформу державної служби й попередили владу про те, що подібні дії можуть коштувати Україні перегляду європейськими партнерами дотримання плану із виконання умов для отримання безвізового режиму.
Крім того, в парламенті вже зареєстрований проект постанови про скасування рішення Верховної Ради про ухвалення законопроекту №4370-1 у першому читанні.
Залаштункова війна за важелі впливу
Згідно зі статтею 118 Конституції України, голови місцевих державних адміністрацій призначаються Президентом за поданням Кабінету міністрів. Цей пункт завжди був приводом для суттєвих кадрових протистоянь між АП та Кабміном, адже, як правило, йшлося про політичний критерій призначення чиновників на місцевому рівні. А це – доступ до адміністративного ресурсу, який може дуже знадобитися під час передвиборчих перегонів.
Аби знизити ризики політизації призначень на держслужбу, в грудні 2015 року нардепи ухвалили революційний за своєю суттю закон, який реформує галузь і зменшує фактор так званих «партійних квот» під час тих чи інших призначень. Одним із таких нововведень була норма нового закону про створення незалежної Комісії із вищого корпусу держаної служби, яка вносила б пропозиції щодо кандидатів на посади голів місцевих державних адміністрацій до Кабінету міністрів за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному в законі «Про державну службу».
Втім, законопроект №4370-1 пропонує докорінно змінити схему призначень саме голів ОДА та РДА шляхом створення Комісії з питань державної служби голів місцевих державних адміністрацій при АП. Парадокс полягає в тому, що згідно з нормами документу, комісія при АП має провести конкурс, після якого обирати кандидата й передати документи на розгляд до Кабміну лише для того, щоб звідти отримати необхідне подання на призначення відповідного чиновника на підпис Президенту.
Реформа державної служби: професійні чиновники замість політичних квот в управлінні державоюЗ новим законопроектом про державну службу Україна має шанс отримати справді професійну й мотивовану чиновницьку армію.
Крім того, проект закону №4370-1 передбачає перенесення посад голів місцевих державних адміністрацій із категорії посад державної служби «А» до категорії «Б». Автори законопроекту пропонують також надати Президенту право присвоювати вищі ранги державних службовців (1, 2, 3 ранг категорії «А»).
В експертному середовищі вже зазначають, що ці норми порушують Конституцію України, а також вносять суттєву корекцію до повноважень Кабміну щодо призначення керівників місцевих органів виконавчої влади. Адже в такому вигляді закон змушує їх бути суцільно залежними та звітуватися виключно перед чиновниками АП. Такий стан речей має ознаки загроз узурпації влади, про що не могли не знати народні депутати, які голосували за законопроект, а також чиновники з Адміністрації Президента. До того ж, виникає логічне запитання: навіщо Президенту так посилювати свої повноваження, якщо в Україні повним ходом триває так звана «реформа децентралізації»?
Готуємось до виборів?
Проект закону №4370-1 був внесений як альтернативний до документу №4370. Останнім група нардепів планували удосконалити новий закон «Про державну службу» низкою технічних правок, які б синхронізували інші закони з реформою держслужби.
З гострою критикою законопроекту Герасимова-Реки виступили представники фракцій «Батьківщини» та «Самопомочі». «Цинічна узурпація в чистому вигляді, яка руйнує вертикаль виконавчої влади й віддає Президенту більше повноважень, ніж у нього було навіть до ухвалення закону «Про держслужбу» щодо відбору голів ОДА та РДА», – зазначила народний депутат від фракції «Батьківщина» Альона Шкрум.
Своєю чергою, сам автор документу Артур Герасимов пояснює, що необхідність таких змін зумовлена великою кількістю незаповнених вакансій голів районних державних адміністрацій, через що ламається владна вертикаль у той час, коли в країні триває війна.
Така логіка викликала хвилю обурення серед народних депутатів та громадських активістів. «По-перше, це не аргумент, оскільки ще до того, як закон набув чинності, вакансій було так само багато й ніхто їх не заповнював. По-друге, під час розгляду в профільному комітеті ми пропонували компроміс: голів райдержадміністрацій опустити на рівень категорії «Б», щоб вони могли обиратися комісіями при обласних державних адміністраціях. Нам заперечили, що робити цього категорично не можна, тому що це ледве не федералізація. В Адміністрації Президента думають іншими категоріями – вони думають, як призначити потрібних, слухняних людей, які виконуватимуть усі ті вказівки, що їм даватимуться», – зазначив нардеп від фракції «Самопомочі» Любомир Зубач.
Верховна Рада ухвалила закон про електронні декларації чиновниківВерховна Рада України ухвалила законопроект №3755 щодо електронного декларування майна чиновників.
Представники громадськості та експертної спільноти попереджають про те, що такі законодавчі ініціативи можуть звести нанівець усі спроби реформувати державну службу й знову повертають Україну в часи призначень за критеріями політичної доцільності та лояльності до певних груп впливу. «При цьому головним вигодонабувачем такої «реформи» буде навіть не Президент, в якого ніколи не буде часу займатися кадровими питаннями, особливо на районному рівні, а працівники його Адміністрації», – зазначають в офіційній заяві експерти «Реанімаційного пакету реформ».
Політичні аналітики певні: такі зміни до законодавства мають конкретну мету. Вона полягає в розширених можливостях контролю на місцевому рівні та доступу до адмінресурсу саме необхідному колу осіб з Адміністрації Президента. Своєю чергою, така схема взаємовідносин із чиновниками дозволить краще розподілити ресурси та посилити свої позиції перед можливими парламентськими перевиборами. Тож подібне зазіхання на принципові пункти в проведенні необхідних реформ має під собою суто «електоральне» підґрунтя.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»