З 1 травня по всій Україні розпочинається черговий етап реформи державної служби. Цього разу, крім підняття окладів чиновникам, очікується й новий підхід до конкурсного відбору на посади.
Це, мабуть, одна з найфундаментальніших реформ, на впровадження якої очікують громадяни. Адже саме ці зміни мають торкнутися життя кожного українця та змінити філософію відносин між державою та громадянином.
Новий закон «Про державну службу», долаючи шалений спротив системи, був ухвалений наприкінці 2015 року. Майже всі його норми були позитивно оцінені експертами. Загальний напрям у підході до реформування держслужби є справді революційним: йдеться про знищення «зв’язки» між політиком та чиновником та створення якісної сервісної послуги. Загалом, йдеться про 4 основні аспекти:
запроваджуються неполітичні посади державних секретарів, які не будуть цілковито залежати від міністрів та їхньої політичної приналежності;
запроваджується виключно конкурсний відбір на всі посади державної служби;
відбувається деполітизація посад державної служби;
запроваджуються серйозні зміни у формуванні посадових окладів чиновників, до того ж, деякі пільги, навпаки, значно скорочуються.
Наприкінці квітня цього року четверо народних депутатів, нібито не без сприяння Адміністрації Президента, вже намагалися внести законопроект про призупинення реформи держслужби. В цей самий час за ініціативи Кабміну був внесений ще один законотворчий акт, який передбачатиме суттєве скорочення кількості держслужбовців та вноситиме певні зміни до розподілу повноважень між урядом та Президентом. Чи не призведуть такі дії до чергової політичної кризи?
Реформа на марші
Цього місяця головні зміни стосуватимуться підвищення посадових окладів для держслужбовців та нових підходів до конкурсів.
Посадові оклади державних службовців зростуть всього на 10%. Але це лише перший крок: реформа триватиме два наступних роки й зарплата чиновників має зрости більш суттєво. Так, за словами віце-прем'єр-міністра Павла Розенка, на першому етапі зростання окладів має скласти:
– в держорганах центрального рівня – від 3,6 тисяч до 12 тисяч гривень;
– в областях – від 2,5 тисяч до 10 тисяч гривень;
– на районному рівні – від 1,7 тисяч до 8,6 тисяч гривень.
Основне завдання – змінити саму логіку нинішньої оплати праці держслужбовців, за якою оклад становить 30% зарплати, тоді як різні надбавки – 70%. Подібна система є джерелом корупції, неефективного та волюнтаристського підходів у оплаті праці чиновників. Новий закон «Про державну службу» передбачає, що з 1 січня 2017 року мінімальна зарплата держслужбовця становитиме не менше від двох мінімальних заробітних плат (з 1 травня цього року вона становить 1450 грн).
Ще одне суттєве нововведення – система конкурсного відбору на посади. Згідно з нею, конкурс на заміщення державної посади передбачає 9 етапів та 4 рівні оцінювання компетенції кандидата: попередній розгляд поданих документів на конкурс на відповідність вимогам закону, тестування, розв’язання ситуативних завдань, співбесіда. При цьому тестування має проходити в електронному режимі, а кандидат, аби отримати найвищий бал, має вірно відповісти на 32 з 40 тестових питань.
Процедурою добору чиновників найвищої ланки займатиметься Комісія з питань вищого корпусу державної служби. Наразі між гілками влади триває боротьба за важелі впливу на її повноваження. Так, згідно з новим законом «Про державну службу», Президент фактично втрачає вплив на призначення керівників місцевих державних адміністрацій. Відтепер саме за рішенням Комісії з питань вищого корпусу держслужби Кабмін вносить подання Президенту, після чого останній призначає їх на посади. Нещодавні спроби окремих нардепів призупинити дію закону «Про державну службу» якраз і були пов’язані з можливістю внести до нього зміни, які б дозволяли призначати керівників місцевих держадміністрацій на підставі рішення спеціально створеної комісії при АП.
Тобто одними чиновниками найвищого рангу мала б займатися загальна Комісія, створена колегіальним шляхом із 12 членів (1/3 якої формують представники громадськості, а 2/3 – від Верховної Ради, Кабміну та АП). Тоді як добором голів місцевих адміністрацій нібито мала б займатися спеціально створена для цього комісія при АП. Втім, поки що профільний парламентський комітет із питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування не підтримав внесення подібних змін до закону до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради.
Нові правила від Кабміну
Однак і це ще не все. Уряд підготував свої зміни до низки підзаконних актів, які мають бути ухвалені для виконання закону «Про державну службу». Всі нововведення перераховані в законопроекті №4526, який був внесений до парламенту за ініціативи Кабміну вже під керівництвом прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.
Зокрема, документ передбачатиме й скорочення кількості державних чиновників шляхом зміни їхнього статусу в низці законодавчих актів про державні органи. Так, в уряді планують позбавити статусу держслужбовців очільника та членів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членів Центральної виборчої комісії, членів Рахункової палати. Планується позбавити статусу держслужбовців працівників комунальних та державних ЗМІ.
Крім того, в документі пропонується позбавити голову ЦВК повноважень призначати та звільняти керівника секретаріату Центрвиборчкому, служби розпорядника Державного реєстру виборців та інших посадових осіб. А от працівникам офісу Уповноваженого з прав людини, Пенсійного фонду та його територіальних органів пропонується надати статус держслужбовців.
Однак законопроект вносить і низку цікавих особливостей до розподілу повноважень між гілками влади. Кілька цікавих особливостей документа стосуються статусу керівників РНБО, Антимонопольного комітету та Фонду держмайна. Зокрема, в законі «Про РНБО» пропонується прибрати згадку про те, що правовий статус глави відомства визначається Президентом відповідно до закону про держслужбу. Тоді як апарат РНБО, згідно зі змінами, очолюватиме керівник, який матиме статус держслужбовця.
Суттєві зміни стосуватимуться призначення та звільнення голів Антимонопольного комітету та Фонду держмайна. Згідно з нормами запропонованого законопроекту, передбачається, що ці керівники відомств призначатимуться за поданням прем’єр-міністра та звільнятимуться за рішенням Верховної Ради. Досі голови АМК та ФДМ призначалися та звільнялися з посад згідно з поданням Президента, підкріпленим згодою парламенту. Також, як і в решті державних органів, у АМК з’явиться посада керівника апарату.
Та поки що всі переформатування на державній службі не вирішують двох головних питань: де знайти фахових державних службовців із новими підходами до роботи та непричетних до старих корупційних схем та як відбуватиметься співпраця між політичними призначенцями та держсекретарями? Адже зарплата чиновників, хоч і збільшуватиметься наступні 3 роки, не є основним мотиваційним фактором для справді фахових професіоналів. Можна припустити, що посади держсекретарів обіймуть не фахові чиновники, а вчорашні партійні функціонери, які залишатимуться вірними тій чи іншій політичній силі.
Схоже, справжнє вирішення питань мотивації державних службовців та пошуку кваліфікованих кадрів відкладено на потім, а поки що відбувається перерозподіл повноважень та перші невпевнені спроби налагодити новий механізм керування державними структурами.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»