Кого із фігурантів кримінальних справ екстрадували в Україну під час великої війни

Читать на русском

Запобігання втечі за кордон фігурантів резонансних кримінальних справ – не найсильніша сторона українських правоохоронних органів. Зокрема, останнім часом із країни незаконно виїхало кілька народних депутатів, яким оголосили про підозру – Артем Дмитрук, Андрій Одарченко, Ярослав Дубневич та інші. У випадку з Дмитруком його місцезнаходження відоме – він не приховує, що живе у Великій Британії. Україна подала до місцевих органів запит на його екстрадицію, але тут не все так просто: європейські країни часто відмовляють у видачі підозрюваних із двох причин – поганих умов утримання та побоювань щодо безпеки в країні, тобто через війну.

Проте, успішні кейси під час повномасштабної війни були. На інфографіці «Слово і діло» – кого таки вдалося повернути в Україну через процедуру екстрадиції.

У листопаді 2022 року Німеччина видала Україні директорку приватної фірми, яку підозрювали у справі про зловживання під час закупівлі програмного забезпечення Trueconfserver. Сума збитків через зловживання становила майже 6,5 млн гривень.

Директорка перебувала у міжнародному розшуку близько п'яти років, і у травні 2022-го її затримали у Німеччині. І за півроку екстрадували.

Литва у березні 2023 року екстрадувала до України колишнього голову Державної продовольчо-зернової корпорації Петра Вовчука. Його затримали у Вільнюсі ще у жовтні 2019 року і з того часу тривала екстрадиційна процедура.

НАБУ та САП підозрюють Вовчука у причетності до завдання понад 60 млн доларів збитків підприємству.

У серпні 2023-го Словаччина передала Україні колишнього чиновника філії «Центр охорони здоров'я» Укрзалізниці Вадима Ханенка, підозрюваного у спробі заволодіти майже 5 млн гривень компанії. Місцеві правоохоронці затримали його влітку, процес екстрадиції був недовгим.

Польща у вересні цього року екстрадувала в Україну колишнього директора приватної компанії «Вест Прайт» Олександра Радько. Його підозрюють у причетності до спроби заволодіти нерухомістю державного підприємства «Національна кінематека України» вартістю майже 42 млн гривень.

Іспанія видала Україні учасника Революції Гідності Дмитра Липового, підозрюваного у зазіханні на життя двох правоохоронців у лютому 2014 року (він привіз зброю, з якої вбили та поранили кількох людей).

Поліція Іспанії затримала його у травні 2021 року, а у листопаді 2023-го екстрадувала до України.

З Болгарії до України у квітні 2024-го екстрадували лідера злочинної організації, яка займалася незаконним переправленням людей за кордон (мова про ухилянтів) та підробкою документів.

Нагадаємо, з інфографіки можна дізнатися, хто з підозрюваних у корупції заплатив заставу та втік за кордон.

Також ми писали, як суди змінювали розміри застав для резонансних фігурантів під час великої війни.

Нещодавно «Слово і діло» розбиралося, хто з колишніх нардепів покараний за незаконне отримання компенсації за житло.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: