Олігарх Ігор Коломойський рівно рік перебуває у СІЗО. За цей час йому повідомили вже чотири підозри: три стосуються організації заволодіння коштами ПриватБанку та ще одна – організації замовного вбивства. «Слово і діло» вирішило нагадати, у чому конкретно підозрюють бізнесмена і які запобіжні заходи йому обирали.
Рік тому, 2 вересня 2023-го, Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки повідомили Коломойському про підозру у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
За версією слідства, протягом 2013-2020 років співвласник фінансово-промислової групи «Приват» легалізував понад півмільярда гривень: гроші він виводив за кордон, використовуючи інфраструктуру підконтрольних банківських установ.
Через п'ять днів, 7 вересня, олігарх отримав підозру вже від Національного антикорупційного бюро – в організації заволодіння 9,2 млрд гривень ПриватБанку.
У НАБУ заявили, що Коломойський у січні-березні 2015 року розробив план заволодіння коштами ПриватБанку для подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку. Для цього банк зобов'язали виплатити зазначеній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю.
Підозрюваними у справі проходять ще кілька колишніх топ-чиновників банку.
15 вересня Коломойський отримав від СБУ та БЕБ третю за рахунком підозру – в організації заволодіння 5,8 млрд гривень ПриватБанку.
Слідство вважає, що у 2013-2014 роках Коломойський разом із спільниками робили систематичні фіктивні внески готівки до каси банку. Потім «внески» були зараховані на особистий рахунок олігарха та стали реальними безготівковими коштами. Щоб легалізувати кошти, він розплачувався ними у своїй підприємницькій діяльності.
Підозри у корупції: у кого найбільше відкритих проваджень від НАБУМаксим Микитась поки що лідер за кількістю отриманих від НАБУ підозр. У когось ще багато відкритих проваджень – на інфографіці.
Розслідування у цій справі було завершено наприкінці серпня. Коломойському та співучасникам інкримінують заволодіння понад 5,36 млрд гривень коштів фінустанови, акціонерного товариства та учасників договору про спільну інвестиційну діяльність, а також легалізацію майже 4,1 млрд доходів, отриманих злочинним шляхом.
Після оголошення першої підозри столичний суд заарештував Коломойського із можливістю внесення застави. Згодом розмір застави не раз збільшувався і зменшувався: вересень 2023-го – 509 млн гривень, потім – 3,89 млрд, грудень – 2,7 млрд, січень – 2,65 млрд, лютий – 2,4 млрд, квітень – 1,96 млрд.
29 серпня по одній зі справ Коломойському змінили запобіжний захід – застава у розмірі 1,87 млрд гривень замість арешту.
Але навіть якщо олігарх внесе ці гроші, він все одно залишиться під вартою – через четверту підозру.
8 травня поліція повідомила йому про підозру в організації замовного вбивства: за версією слідства, Коломойський, діючи за мотивами особистої помсти, замовив вбивство директора однієї з юридичних компаній за невиконання вимог щодо анулювання та визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства. Йдеться про події ще 2003 року.
Правоохоронці заявили, що для вбивства він залучив членів банди. Вони хоч напали на директора, але він вижив.
У цій справі Коломойського заарештували без права застави.
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, як суди змінювали розміри застав для резонансних фігурантів під час великої війни.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»