Останні сім днів дали чимало приводів для роздумів, і ще більше – для розмов та обіцянок. Обшук Генпрокуратури у приміщенні НАБУ, подальші взаємні звинувачення Луценка, Ситника і Холодницького (який у конфлікті став на бік Антикорупційного бюро) – найбільш обговорювані річ наприкінці минулого тижня і на початку поточного. Проте не єдина, і, вочевидь – не найважливіша. Адже внутрішні розбірки між правоохоронними органами – ніщо в порівнянні з зовнішньою загрозою, що нависла над Україною та стала очевидною після заяв РФ щодо «українських терористів» у Криму. Саме ці теми і стали головними в обіцянках українських політиків за останній тиждень.
Топ-3 невиконаних обіцянок
Не спрацювалися
Після п’ятничного скандалу, спричиненого обшуком ГПУ в НАБУ, обіцянка генерального прокурора Юрія Луценка щодо готовності до злагодженої співпраці з іншими правоохоронними органами, яку він дав 20 травня, виглядає щонайменше наївно. Темна історія з обшуком Генпрокуратурою Бюро за ухвалою Печерського суду у зв’язку з нібито незаконним прослуховуванням фігурантів кримінального провадження шокувала країну.
Усі сумніви в тому, що все, що відбулося – не спектакль, а справжнісінький конфлікт, остаточно розвіяв 11 серпня голова НАБУ Артем Ситник, який заявив, що в ГПУ його попереджали про можливу перевірку документів, але не про обшук. При цьому Ситник спробував виправдати Луценка, заявивши, що, найімовірніше, обшук відбувся не за його ініціативи, й висловивши сподівання, що невдовзі конфлікт буде вичерпано. Шляхетний жест, проте факт залишається фактом: злагодженої співпраці ГПУ з іншими правоохоронними органами вже не вийшло.
Корупція як державна зрада
Так уже склалося, що минулий тиждень пройшов під знаком антикорупційної «зради». Перевіряючи стан виконання обіцянок політиків, аналітики «Слова і Діла» віднайшли передвиборну обіцянку народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Віталія Курила, який у вересні 2014 року пообіцяв законодавчо прирівняти корупційні дії до державної зради. Хтозна, можливо саме цією обіцянкою й підкупив своїх виборців кандидат у 113-му мажоритарному окрузі, що в Луганській області. Проте, потрапивши в парламент, він за 2 роки так і не зареєстрував жодного подібного законопроекту, а також не направив жодного депутатського запиту щодо прирівняння корупційних злочинів до державної зради.
Протезування за кордоном як єдиний вихід
28 жовтня 2015 року Павло Розенко, який тоді обіймав посаду міністра соціальної політики, пообіцяв, що вітчизняна протезно-ортопедична галузь перейде на європейські стандарти якості. Наразі з 85 українських організацій, що займаються забезпеченням інвалідів протезами та візками, лише дві мають міжнародний сертифікат ISO 13485, а учасникам АТО, які втратили кінцівки, продовжують встановлювати протези іноземного виробництва і суттєвих зрушень у цьому питанні найближчим часом не передбачається. На жаль, поки що вітчизняна протезно-ортопедична медицина не може конкурувати з європейськими виробниками. Тож «Слово і Діло» змушене було надати цій обіцянці статус «не виконано».
Топ виконаних обіцянок
Попри те, що «Слово і Діло», як правило, наприкінці тижня публікує 3 головних виконаних обіцянки, цього разу порталу довелося зробити виключення. Канікули в робот парламенту та період відпусток у більшості органів державної влади призвели до того, що протягом цього тижня політики найвищого рівня виконали... лише 2 обіцянки. Обидві належать губернаторам областей – Міхеілу Саакашвілі та Юрію Гарбузу.
Мавр зробив свою справу
На початку червня голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеіл Саакашвілі пообіцяв, що буде проводити робочі зустрічі та прийоми в наметі на трасі Одеса-Рені, поки не доб’ється фінансування ремонту автошляху. «Слово і Діло» уважно стежило за роботою одеського губернатора і констатує: з моменту, коли він переніс свій робочий кабінет у намет на трасі Одеса-Рені, він провів там щонайменше 4 зустрічі та прийоми, про які вдалося довідатися аналітикам проекту. Днями Саакашвілі повідомив, що на ремонт траси Одеса-Рені остаточно виділено 1 млрд 100 млн гривень та вже розпочаті роботи на кількох десятках пошкоджених ділянках траси. Відповідно намет, який слугував приймальнею голови ОДА, демонтували.
Слідами Туки й Москаля
7 травня новоспечений голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз заявив, що обов’язково прозвітує про перші сто днів своєї роботи на цій посаді. Сказано – зроблено: 10 серпня в інтерв’ю «Голосу України» чиновник дійсно розповів про свої здобутки за перші три місяці роботи. Державні тендери, медицина, правоохоронна система, відновлення та налагодження роботи промисловості – головні напрями роботи, на яких акцентував Гарбуз по завершенні 100-денного строку перебування на чолі області.
Топ-3 обіцянок у процесі виконання
В очікуванні гідної пенсії
8 серпня прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв запропонувати рішення, що дозволить забезпечити зростання пенсій. «Це буде означати, що нам потрібно в межах можливостей нашої економіки і Пенсійного фонду прийняти усі необхідні рішення для того, щоби пенсія в Україні зростала. У нас є думки з цього приводу, ми над цим питанням працюємо, ми зараз зважуємо усі можливості економіки, що ми можемо запропонувати українським громадянам, і обов'язково це запропонуємо», – запевнив глава уряду. Що ж, як то кажуть, Ваші б слова, пане Гройсмане, та Богові у вуха.
Південний «щит» України
У зв’язку із влаштованою в Криму провокацією, в якій росіяни звинуватили українські диверсійно-розвідувальні групи, та подальшими погрозами з боку Кремля і стягуванням до адміністративного кордону з материковою Україною військових та техніки, губернатор Херсонської області Андрій Гордєєв 10 серпня поквапився запевнити, що південний кордон нашої країни готовий відбити будь-які атаки ворога. За словами Гордєєва, в області вжито всіх заходів зі зміцнення першої лінії оборони, що були передбачені планом, затвердженим Генеральним штабом. Зараз обговорюється питання про будівництво фортифікаційних споруд другої і третьої ліній оборони.
Довгоочікувані податкові зміни
Восени 2016 року Україна нарешті побачить урядовий законопроект про внесення змін до Податкового кодексу – принаймні в цьому запевнив українців міністр фінансів Олександр Данилюк 8 серпня. Законопроект, що буде спрямований на зменшення тиску на бізнес і поліпшення адміністрування, має бути поданий до Верховної Ради по завершенню парламентських канікул, тобто після 6 вересня.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»