Останній тиждень літа не був надто багатий новинами, але ознаменувався низкою примітних відставок, а також неприємним міжетнічним конфліктом в Одеській області та суперечкою глави СБУ з міжнародними правозахисниками.
Ложкін здав, Райнін прийняв
В Україні змінився глава Адміністрації Президента. 29 серпня Бориса Ложкіна змінив тепер уже колишній глава Харківської ОДА Ігор Райнін. Вибір Президента виявився відносно несподіваним: серед передбачуваних кандидатур мало хто з експертів взагалі називав це прізвище. Кажуть, Райніна запропонував сам Ложкін. Цілком імовірно. Якщо бізнесмен Ложкін – спільний друг і його основною цінністю для Президента було вміння домовитися з усіма гравцями українського великого бізнесу, то Райнін швидше професійний чиновник-технократ, управлінець.
«Сірі кардинали» української політики. Хто очолював Адміністрацію ПрезидентаГолова Адміністрації президента – посада з обмеженими адміністративними повноваженнями й необмеженим впливом. Слово і Діло вирішило нагадати, хто її обіймав у різні роки.
Мінстець без Попової
Також цього тижня уряд остаточно затвердив відставку заступник міністра інформації Тетяни Попової. З початку своєї діяльності Попова зайняла своєрідну позицію медіа-омбудсмена, активно захищає журналістів в їх конфліктах з військовими і цивільними, через що в останні місяці була об'єктом як критики, так і насмішок.
Звільнення Муравського
Ще однією вимушеною відставкою стало звільнення фотографа Дмитра Муравського з поста радника міністра оборони України. Причиною став скандал навколо декількох його знімків із передової, в яких ряд професійних фотографів-репортажніков побачили ознаки постановки. Муравський це заперечував. Міноборони теж не підтвердило, але працівника все ж відсторонило – мовляв, для зняття конфлікту.
Циганські погроми
Розпочавшись минулого тижня, на цього досяг кульмінації конфлікт у селі Лощинівка Одеської області. Після жорстокого вбивства маленької дівчинки, у скоєнні якого підозрюється представник ромської (циганської) громади, в селі почалися погроми його співвітчизників. В результаті на 1 вересня громада ромів залишила Лощинівку, а Україна отримала неприємний резонанс у світових медіа. Пікантності ситуації, втім, додає той факт, що Лощинівка – переважно болгарське село, так що конфлікт, фактично, стався між двома національними меншинами.
Вадим Новинський: все-таки не православна?
Відомого бізнесмена Вадима Новинського викликали на очну ставку в Генеральну прокуратуру. Причина – його конфлікт з одним із митрополитів УПЦ МП, владикою Олександром (Драбинком). Владика Олександр представляє умовно проукраїнське крило конфесії, тоді як Вадим Новинський на правах великого спонсора схиляє її до проросійських поглядів. Нещодавно у них дійшло до гарячої суперечки і мало не рукоприкладства бізнесмена на адресу владики – у всякому разі, саме обставини цього інциденту збиралися прояснити в ГПУ. Сайт «Українська правда» навіть поділився інсайдерськими чутками про можливе подання на позбавлення Новинського депутатської недоторканності. Останній, втім, це спростовує.
Скажемо чесно: можливо, це той випадок, коли Аль Капоне «беруть» за несплату податків. Вадим Новинський – відкритий і визнаний апологет держави-агресора в Україні взагалі і в УПЦ МП зокрема, і його діяльність може неоднозначно сприйматися людьми, відповідальними за національну безпеку. Словом, це той випадок, коли краще не давати приводу для викликів у прокуратуру. А Новинський його дав, та ще й сам собі імідж зіпсував. Негоже православному меценату з митрополитами лаятися, погрожувати й руками розмахувати.
Що з обіцяного школярам політики виконали до 1 вересня?У день, коли для батьків школярів тривають останні приготування до навчального року, «Слово і Діло» вирішило пересвідчитись, як українські політики впоралися з домашнім завданням щодо підготовки шкіл до навчального року.
Нова школа, нові вимоги
Теоретично на 1 вересня Міністерство освіти й науки, а також його локальні відділення, постаралися зробити навчальний процес в Україні ліберальнішим. У нових методичних рекомендаціях скасовувалися виправлення червоною ручкою, публічні відчитування за неуспішність, зниження оцінок за виправлення і багато інших привітів із ласкавого радянського дитинства. А в Києві й узагалі дозволили скасувати лінійки – традиційні причини ранніх втрат свідомості у дітей. Практика, втім, показала, що багатьом консервативно налаштованим педагогам складно перебудуватися. Як мінімум, у більшості шкіл столиці лінійки пройшли, нехай і в багатьох – за скороченою програмою.
«Таємні в'язниці СБУ»
29 серпня правозахисні організації Amnesty International та Human Rights Watch опублікували доповідь, в якій згадувалися «таємні в'язниці СБУ» в Харкові. За їх даними, там досі утримуються п'ять чоловік. За заявою начальника апарату глави СБУ Олександра Ткачука, в Харкові є сектор забезпечення досудового слідства, де слідчі СБУ працюють із затриманими та підозрюваними особами, але при ньому немає в'язниці. 1 вересня голова СБУ Василь Грицак сам направив журналістів до харківського відділення СБУ. Ті прийшли і переконалися: як мінімум, на його території жодних таємних тюрем знайти не вийшло.
Хроніки окупації
В окупованому Криму тривають репресії проти кримських татар. 2 вересня російські спецслужбісти увірвалися з обшуком в будинок журналіста інтернет-порталу Crimean Tatars Ельмаз Абдувелієвої. За попередньою інформацією, шукали заборонені речовини. Не знайшли.
Надії на те, що бойовики на окупованому Донбасі будуть дотримуватися режиму тиші хоча б на 1 вересня, не виправдалися: обстріли уздовж всієї лінії розмежування, що тривали весь тиждень, притихли тільки рано вранці Дня знань і вже о десятій годині поновилися знову. Не дивно, якщо врахувати, що ватажок терористів «ДНР» Олександр Захарченко заявив, що режим тиші використовується українськими військовими для перегрупування військ перед потужною атакою.
Віктор Трегубов, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»