30 вересня набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя, ухвалені Верховною Радою ще 2 червня. Відповідно до них, замість Вищої ради юстиції до 30 квітня 2019 року має бути створена Вища рада правосуддя, що складатиметься з 21 члена, серед яких уже не буде міністра юстиції та генерального прокурора.
Голова ВСП обирається на постійній основі, решту членів органу мають запропонувати З’їзд суддів (10), Президент, парламент, З’їзд адвокатів, Конференція прокуратури та З’їзд працівників юридичних ВНЗ.
До функцій Вищої ради правосуддя належатимуть відсторонення, звільнення суддів, а також право подання їхніх кандидатур на розгляд Президента. Орган буде уповноважений надавати дозвіл на арешт та затримання суддів, розглядати питання переведення їх до інших судів, а також скарги на суддів і прокурорів (по 2).
Крім того, відповідно до плану реформування судової системи, передбачені такі ключові кроки:
утворення до кінця березня 2017 року нового Верховного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, Вищого антикорупційного суду, Апеляційних судів, кандидати на посади суддів до якого пройдуть суворіший відбір;
зміна порядку призначення суддів (тепер – без 5-річного випробувального терміну й без голосування у Верховній Раді, зате з подання Вищої ради правосуддя);
зміна повноважень і функцій прокуратури (в напрямку зменшення впливу);
розширення списку підстав та зміна порядку звільнення та призначення суддів;
зміна повноважень Конституційного суду: тепер до органу зможуть звертатися не лише Президент, група народних депутатів, Верховна Рада АР Крим, Верховний суд та уповноважений із прав людини, але й прості громадяни України, що вже пройшли всі інші судові інстанції.
Нагадаємо, 29 вересня парламент звільнив з обійманих посад 29 суддів, причетних до винесення неправомірних рішень щодо учасників Революції Гідності.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»