У МОН замислилися над інтернаціоналізацією вітчизняної освіти. Якщо попередній очільник відомства, Сергій Квіт, більше переймався визнанням українських дипломів у світі й можливістю студентів і абітурієнтів виїжджати на навчання за кордон, то теперішня міністр, Лілія Гриневич, заявила про намір зробити українські виші доступнішими для іноземців. Таку думку вона висловила в п’ятницю.
«Слово і Діло» вирішило дізнатися, які ще новації до системи вищої освіти пропонують вітчизняні чиновники та депутати.
Так, наприклад, Гриневич у травні минулого року пообіцяла, що сертифікат ЗНО для вступу до вищого навчального закладу можна буде використати впродовж терміну до 4 років після отримання. Для цього в МОН мають розробити нову систему тестів. А от саму кількість вишів вона, як і її попередник Квіт, планує суттєво зменшити.
Мають оригінальні й часто конструктивні ідеї щодо розвитку вищої освіти й народні депутати. Щоправда, реалізовувати їх вдається далеко не завжди. Наприклад, представник «Народного фронту» Олександр Кодола обіцянку запровадити на законодавчому рівні пільги на навчання сільської молоді провалив. Так само, як і Наталія Королевська – зобов’язання ухвалити закон про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем.
Обіцянки нардепа від «Батьківщини» Івана Крулька про визначення в новому законі про освіту поняття громадянської освіти, а також представника БПП Олександра Співаковського про зміни до закону про вищу освіту щодо правил вступної кампанії поки не реалізовані й на сайті «Слова і Діла» мають статус «у процесі виконання».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»