Сесійний тиждень, який припадає на дні вшанування героїв Небесної сотні просто приречений на розгляд питань, які, на думку коаліції, будуть сприяти притягненню до відповідальності осіб, які винні у вбивстві людей на Майдані.
Пам’яті Майдану
Іще раз спробують поставити в порядок денний, а в четвер – проголосувати хоча б у першому читанні проект закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо вдосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження) № 5697. Даний законопроект деталізує процедуру заочного кримінального розслідування, відтак пропонується в разі наявності інформації про перебування особи за межами країни повістку їй надсилати за останнім відомим місцем її проживання чи перебування та обов’язково публікувати в офіційних друкованих виданнях: «Голос України», «Урядовий кур’єр» та на офіційному веб-сайті органу, що здійснює досудове розслідування. Також, запропоновано встановити норму, відповідно до якої строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не зараховувати до загального строку досудового розслідування. Це все має на меті прискорити розслідування кримінальних справ незалежно від дій сторони захисту.
Три роки потому: чи будуть покарані винні в розстрілах на Майдані?Юрист-кримінолог назвала причини, які блокують розслідування злочинів на Майдані та притягнення до відповідальності винних.
Коаліція спробує протягнути законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження № 5610, яким пропонується прирівняти осіб які одержали тілесні ушкодження. що не призвели до інвалідності, під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року до учасників бойових дій. Також законопроектом вносяться зміни до інших нормативно-правових актів з метою заміни визначення «Великоа Вітчизняна війна 1941-1945 років» на «Друга світова війна». Даний законопроект не має жодної прив’язки до запитів суспільства й не вирішує протиріччя між тим за що стояв Майдан, та тим що відбувається зараз в Україні.
Проект постанови про вшанування Героїв України та інформування громадян України про подвиги українських військових №6045 має на меті продовження роботи з героїзації осіб, які брали участь у Революції Гідності та АТО.
Кабінет міністрів України пропонує ухвалити в першому читанні проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів України з питань забезпечення житлом військовослужбовців та членів сімей військовослужбовців, які загинули під час військової служби (№4995). Даний законопроект пропонує надати членам сімей військовослужбовців, які загинули в АТО, право на забезпечення житлом або отримання матеріальної компенсації. Ціна питання – 310 млн грн, не передбачених у Бюджеті. Отже норма має всі шанси залишитися декларативною.
Також законопроект вносить зміни до ст. 75 Житловового кодексу УРСР та поширити норму, щодо збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами у випадку призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, – протягом усього періоду її проходження, а в разі, коли вони під час її проходження отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні в медичних закладах, а також потрапили в полон або визнані безвісти зниклими, – на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах, незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.
Окуповані території
Група депутатів на чолі з Ольгою Бєльковою пропонує автоматично продовжити дозволи на користування надрами, надані Державному акціонерному товариству «Чорноморнафтогаз» на ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території, на весь час окупації, а також зняти арешти та заборони відчуження майна АТ «Чорноморнафтогаз». Депутати пояснюють необхідність продовження строків дії на дозволи на користування надрами тим, що товариству необхідно зберегти за собою спеціальні дозволи на користування надрами на ділянках, розташованих на тимчасово окупованій території. Строк дії дозволів впливає на розрахунок упущеної вигоди товариства, яке буде стягнуто з Російської Федерації тоді, коли ми виграємо позов про компенсацію збитків за анексію.
Можливо і справді в цьому є логіка, але зняття заборон на відчуження майна АТ «Чорноморнафтогаз» може закінчитись тим, що раптом у дуже незрозумілий спосіб майно товариства може бути продане третім особам, що не заборонено чинним законодавством.
Газорозподільчі системи
08 травня 2015 року набрав чинності закон «Про ринок природного газу» яким встановлено заборону використовувати газорозподільні системи, власником котрих є держава, на праві господарського відання. У той же час, механізми того, яким чином держава має врегулювати ситуацію, коли ГРС перебуває в оперативному віданні облгазів, не були прописані. Наразі Кабмін пропонує врегулювати питання передачі газорозподільчих систем операторам газорозподільної системи на підставі договору оренди. З одного боку це зможе зменшити прибутки облгазів, а з іншого оператори ГРС вимушені будуть звернутися до НКРЕКП із проханням врахувати видатки на оренду ГРС у формулі комунальних платежів. Отже чекаємо на чергове підвищення.
Банківський сектор
Проект закону про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків №6010 передбачає тимчасово дії до 1 серпня 2020 року зменшити строки розгляду документів та оптимізувати процедури капіталізації та реорганізації банків шляхом приєднання для забезпечення послідовних та узгоджених дій з боку регулюючих органів. Також проектом планується врегулювати питання припинення здійснення банківської діяльності без ліквідації юридичної особи. Це дозволить банкам, які не можуть виконати вимоги Нацбанку щодо капіталізації, залишити банківський ринок без навантаження на Фонд гарантування вкладів фізосіб. Наразі така можливість у законодавстві відсутня, і ідея є новаторською.
Також проект пропонує вирішити проблему забезпечення безперервності обслуговування клієнтів банку, що приєднується, протягом проведення усієї процедури реорганізації. Для цього законопроект передбачає:
скорочення строків та виключення окремих процедур під час проведення процедури приєднання;
перегляд чинної процедури взаємодії банків, що беруть участь у приєднанні, з Національним банком України та іншими державними органами під час приєднання;
визначення моменту виникнення правонаступництва за зобов’язаннями банку, що припиняються внаслідок приєднання і т. д.
Примарний ефект: коли насправді запрацює система е-декларування?Найбільш прогресивний крок у системній боротьбі із корупцією – е-декларування – ризикує в 2017 році перетворитися на звичайний збір декларацій чиновників. Що саме заважає системі продемонструвати справжню ефективність?
Одразу впадає в око те, що даний законопроект писали фахівці банківського сектору, адже суто технічно він більше схожий на постанову НБУ, аніж безпосередньо на законопроект. Якщо ж по суті, то колектив депутатів намагається запровадити тимчасові правила спрощених процедур як до капіталізації банків так і до виведення їх із ринку, зберігаючи при цьому права кредиторів банку; також пропрацьована процедура поглинання одного банку іншим.
З одного боку, може бути спрощена процедура докапіталізації банків – отже, трохи не відповідатиме нормам FATF, а з іншого – це дуже вчасна ініціатива, адже вже очевидно, що банкопад за Гонтаревої буде тривати, й під «оздоровленням пацієнта» пані голова НБУ розуміє контрольний постріл у потилицю за перших ознак нежитю.
Сільське господарство та земельні ділянки
Даний блок законодавчих ініціатив доречно розпочати з законопроекту «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин» (№0906), зареєстрованого свого часу Оксаною Продан в останній день дії повноважень як депутата VII скликання парламенту. При підготовці проекту до читання парламентським комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин так чи інакше враховано 87 і відхилено 10 поправок колег з законодавчого цеху. Разом з тим, основоположна ідея документа залишилась незмінною.
У запропонованому варіанті документ складається з 67 статей, об'єднаних у 10 окремих розділів. Як і раніше, першочергово проект спрямовано на приведення законодавства України до нормативів Євросоюзу (зокрема, до Регламентів ЄС №854/2004, №882/2004, №669/2009, Директиви Ради ЄС №97/78/EC), а вже потім на забезпечення високого рівня безпечності харчових продуктів, захисту здоров'я людей та інтересів кінцевих споживачів. Втім, можливо, дані напрямки є нерозривними. Фабулою документу визначаються основні засади, завдання та принципи державного контролю у сфері гарантій безпечності та якості харчових продуктів і кормів. Очікується, що ухвалення зазначеного проекту Закону дозволить:
запровадити систему фахового контролю безпечності харчових продуктів;
зменшити витрати підприємств на здійснення офіційного контролю, і водночас збільшити надходження до Держбюджету;
покращити умови ведення бізнесу на всіх етапах харчового ланцюга;
гармонізує українське законодавство з актами Євросоюзу та започаткує умови перевірок імпорту за європейськими стандартами;
створить передумови для вільного експорту продукції вітчизняних товаровиробників до європейських країн.
За результатами слухань профільний комітет, незважаючи на ряд зауважень правових експертів а також парламентського юруправління і ГНЕУ (в т. ч. щодо його неконституційності та інших техніко-юридичних недоліків), все ж рекомендує ухвалити його в другому читанні та в цілому.
До другого читання підготовлений законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства» (№2028а), розроблений групою народних депутатів на чолі з заступником голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександром Бакуменком. Нагадаємо, в першому читанні документ був ухвалений 8 грудня 2015 року голосами 280 парламентарів. Авторський колектив під час доопрацювання законопроекту врахував 38 і відхилив 13 запропонованих поправок.
Власне сам Проект спрямований на створення мотиваційних чинників для сприяння ефективному розвитку фермерського господарства як форми малого підприємництва на селі, збільшення їх кількості та спрощення юридичних процедур їх утворення, реєстрації та наступної діяльності. Серед іншого, основними концептуальними змінами пропонується:
надати право утворення ФГ всім громадянам України (в чинній редакції отримання земельної ділянки під ФГ можливе лише за наявності досвіду роботи в сільському господарстві або за умови здобуття профільної освіти);
визначити статус земельних ділянок ФГ як земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (інакше формально земельні ділянки ФГ можуть бути використані для обходу мораторію на продаж сільськогосподарських земель);
припинити можливість набуття прав ФГ на землю для зазначених потреб без проведення конкурентних торгів (наразі земельні ділянки під ФГ можуть надаватися без торгів, що у свою чергу на практиці інколи використовується великими аграрними холдингами для поповнення земельних площ в обхід торгів, тобто з використанням господарств, що є сателітами з такими підприємствами);
встановити механізми переоформлення оренди землі, наданої фізособам для використання під ведення господарства на ФГ як юридичну особу.
Вже не вперше в проекті порядку денного пленарної сесії згадується урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» (щодо уточнення деяких термінів та понять, №4570). Проект розроблено Держагентством рибного господарства.
Попри гучну назву, документ усього-навсього вносить техніко-юридичні правки в термінологічний апарат актів чинного законодавства. Так, за великим рахунком, пропонується внести зміни до закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», згідно з якими термін «риби» буде замінений на «водні біоресурси». Та не все так просто, оскільки такі зміни де факто розширюють сферу можливого застосування закону. А завдяки цьому загибель водних біоресурсів, відповідно, буде віднесена до страхового випадку в разі настання події, передбаченої договором страхування.
Хотілося б сподіватися, що народним обранцям вдасться стати до розгляду законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо зняття штучних обмежень на реалізацію права на приватизацію і отримання в користування земельних ділянок» (№3190), який зареєстровано групою народних депутатів України на чолі з Віталієм Сташуком. Особливо корисним проект може тим, хто вже кілька років намагається узаконити земельні ділянки під будинками, особливо в житлових масивах малоповерхової забудови в населених пунктах.
Як виконує обіцянки нардеп, що запропонував віддати Крим в оренду РФ?«Слово і Діло» дослідило, як виконує власні обіцянки народний депутат, що вляпався в історію з пропозицію оренди Криму Російською Федерацією.
Мотиваційна частина Проекту побудована за класичною формулою. Авторський колектив його основними метою й завданнями визначає скасування обмежень на реалізацію права на приватизацію й отримання в користування земельних ділянок та оптимізацію процедури оформлення речових прав на земельні ділянки під нерухомим майном. Виходячи з того, що користування землею є платним, а дані для нарахування земельного податку формуються на підставі відомостей про зареєстровані права на земельні ділянки, спрощення процедури приватизації землі з одного боку має послужити для громадян поштовхом для узаконення прав на земельні ділянки, а з іншого – позитивно позначиться на дохідній частині місцевих бюджетів, коли такі громадяни отримають платіжки на сплату земельного податку. Нагадаємо, плата за землю, відповідно до Податкового кодексу України, зараховується до місцевих бюджетів.
Власне проект передбачає скасування необхідності розробляти проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при передачі її у власність особі-власнику розташованих на такій ділянці будівлі. Замість неї достатньо буде розробити техдокументацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі//на місцевості (така документація є простішою та дешевшою з точки зору виготовлення). Крім того, місцевим органам влади надається можливість передавати у власність та користування земельні ділянки державної та комунальної власності за відсутності детального плану або плану зонування у випадках:
розташування на земельній ділянці будівель, споруд, які перебувають у власності особи, котрій передається ділянка;
приватизації громадянами земельних ділянок, що були надані їм у користування;
поновлення договорів оренди;
надання земельних ділянок для розміщення лінійних об'єктів транспортної й енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку).
Правоохоронний блок
Народні обранці розглянуть питання скасування славнозвісного «закону Савченко». У Верховній Раді перебувають три законопроекти, що регулюють вказане питання: №5259 – урядовий, №5259-1 авторства Євгена Мураєва, №5259-2 авторства Віталія Купрія.
Зазвичай у подібній ситуації перевага надається урядовому законопроекту, але цього разу профільний комітет Ради рекомендує ухвалити проект Купрія. Документ передбачає, що встановлені правила співвідношення видів покарань (за «законом Савченко» 1 день тримання під вартою під час досудового слідства дорівнює 2-м дням відбування покарання у вигляді тримання під вартою) не будуть поширюватися на перші чотири місяці попереднього ув’язнення засуджених, або осіб, котрі підозрюються у вчиненні злочинів середньої чи невеликої тяжкості та на перші шість місяців попереднього ув’язнення засуджених або осіб, котрі підозрюються у вчиненні тяжких або особливо тяжких злочинів, а також осіб, що повторно скоїли злочин.
Продовжує правоохоронний блок проект авторства Миколи Паламарчука «Про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо уточнення окремих положень» (№5396). Законопроектом пропонується внести зміни до деяких статей зазначеного закону щодо вирішення комплексу правових, структурно-організаційних, процедурних, кадрових питань, пов’язаних із початком роботи ДБР.
Передбачається визначити структуру Бюро, зазначивши, що його систему складуть центральний апарат, територіальні органи, підрозділи, спеціальні підрозділи та науково-дослідні установи.
У складі ДБР діятимуть слідчі, слідчо-криміналістичні, оперативні, внутрішнього контролю, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні, експертні, фінансові, кадрові та інші підрозділи; спеціальні підрозділи, що здійснюють розшук осіб, які переховуються від слідства та суду, виявлення коштів та майна, яке може бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації, повернення з-за кордону коштів та іншого майна, одержаних внаслідок вчинення злочинів, віднесених до підслідності Держаного бюро розслідувань, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві та працівників Бюро, швидкого реагування та інші спеціальні підрозділи. Законопроект має декілька техніко-юридичних вад, але це не повинно стати на заваді його ухваленню.
Крім ДБР, Верховна Рада візьметься ще за один правоохоронний орган – НАБУ. Йдеться про проект закону №5581 «Про Дисциплінарний статут Національного антикорупційного бюро України», метою якого є врегулювання питань проходження служби, застосування заохочень та дисциплінарних стягнень до осіб начальницького складу НАБУ.
Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»