Пафосна риторика лідерів окремих, переважно відверто маргінальних, політичних сил, які намагаються репрезентувати масові акції протесту, що цими днями відбуваються в центрі Києва, як вияв всенародної підтримки і ледь не як початок «третього майдану», особисто мені чомусь нагадує про спадщину давньогрецьких софістів.
Зокрема, давньогрецького філософа Евбуліда, який не по-дитячому тролив співвітчизників різноманітними логічними парадоксами, доводячи своїх колег по цеху не лише до сказу, але навіть і до самогубства. Саме Евбуліду належить відомий софізм: «Те, що ти не загубив, те маєш. Роги ти не губив, отже, маєш роги».
Від броневичка до корита. Як склалася доля політичних лідерів Революції ГідностіЗа три роки після Революції Гідності практично всі її лідери перебувають біля «годівниці»: хтось керує окремими відомствами, а хтось – цілою країною.
Здається, саме такою «логікою» керувалися організатори масових протестів, намагаючись протиставити себе нинішній, безумовно, дискредитованій владі «бариг», «зрадників», «негідників» тощо: «Ми не втрачали довіри народу, тому вона в нас є!»
Отже, тепер, на додачу до «конструктивної», «неконструктивної», «парламентської», «позапарламентською», «демократичної», «недемократичної», «народної», «антинародної» тощо опозиціям, нарешті маємо й «рогату» опозицію.
Між тим, така логіка є абсолютно хибною.
Насправді, всенародна нелюбов до влади абсолютно не є свідченням всенародної любові до опозиції. Не чорне – це не обов'язково біле. Не чорне, може бути, наприклад, фіолетовим…
Третій Майдан, продовження Революції Гідності або провокації Кремля: що на нас чекає найближчими днями?Незважаючи на всю незграбність спроб Кремля розгойдати ситуацію в Україні, зібравши третій Майдан, він може статися, лише якщо в річницю розстрілів Небесної Сотні в Києві дійсно проллється кров, вважає журналіст Максим Кречетов.
Більшості українців насправді абсолютно фіолетово до цієї сутички тих, хто вже біля корита, з тими, хто дуже до корита хоче дорватися. І не розуміти, що саме через таку призму більшість українців бачить нинішнє протистояння в таборі політичних сил, які апелюють до цінностей Майдану, означає обманювати самих себе.
Більше того, представників і перших, і других усі ми вже неодноразово бачили на владному Олімпі. Отже, нинішня опозиція не менш дискредитована, ніж нинішня влада.
Декларації антикорупціонерів нічим не відрізняються в кращий бік від декларацій корупціонерів – і перші, і другі мають величезні складнощі із поясненням джерел своїх скарбів, нажитих непосильною працею на ниві державотворення.
З огляду на це, ставлення більшості українців до вітчизняних політиків – як провладних, так і опозиційних – прекрасно сформулював смертельно поранений Меркуціо з культового твору Шекспіра: «Чума на обидва ваших дома!».
Марш проти влади: чим небезпечний спільний мітинг «Свободи», «Азова» та ПС?Керівник центру Ейдос оцінив протестні настрої в суспільстві та пояснив, у чому небезпека мітингу, який організовують «Свобода», «Азов» і «Правий сектор».
На превеликий жаль, «рогата опозиція» не хоче зрозуміти одну дуже просту річ: немає сенсу доводити, що нинішня влада погана, неефективна, антинародна, корумпована тощо. Це й так більшою чи меншою мірою всім зрозуміло. Незрозуміло інше: чим, власне, «рогата опозиція» буде кращою й чому всі ми мусимо вірити в те, що, прийшовши до влади, ці люди не почнуть купувати собі розкішні квартири в історичному центрі столиці?
Відповідей на останнє запитання, крім нафталінових апеляцій до патріотизму, в «рогатих» немає…
Валентин Гладких, спеціально для «Слова і Діла».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»