Навесні 2014-го Віталій Кличко був у фаворитах серед імовірних кандидатів на виборах Президента України, які відбулися в травні того ж року. У результаті домовленостей із командою Петра Порошенка Кличко не балотувався й підтримав нинішнього Главу держави в боротьбі за президентське крісло. Втім, і сам не лишився осторонь управлінських процесів: його двічі обирали мером Києва: у травні 2014-го та восени 2015-го.
Ба, більше: в червні 2014 року Порошенко підписав Указ про призначення мера Києва головою Київської міської державної адміністрації. Здавалося б, Кличко отримав усю повноту влади, аби реалізувати всі заплановані реформи у столиці.
На ділі ж виявилося, що керувати найбільшим мегаполісом держави є непростим завданням. На плечі мера-важковаговика звалилася неабияка відповідальність за долю багатомільйонного міста, яке конче потребує важливих змін майже у всіх сферах життєдіяльності. Щоправда, здолати ці виклики, схоже, на фактично третьому році виконання обов'язків Кличку буде дуже непросто. Потрібно терміново змінювати підходи в управлінні, аби протидіяти можливому тотальному муніципальному колапсу, ознаки якого все частіше помічають мешканці столиці.
Мер-«пожежник»
Зрештою, саме випадок із Шулявським мостом яскраво продемонстрував кризу управління містом у команді Кличка. Варто підкреслити – умовній «команді Кличка», адже наразі виглядає так, наче кожен із заступників градоначальника має власний вектор діяльності, ніяк не узгоджений із планами інших колег. Не рятує ситуацію й «ручна» Київрада: голосів для ухвалення необхідних рішень наче й вистачає, проте, чим саме займаються місцеві депутати, пересічним киянам зрозуміти важко.
Рік роботи Кличка: як виконує обіцянки столичний мерПідсумки 2016 року: міський голова Києва Віталій Кличко за рік роботи виконав 11 власних обіцянок, тоді як провалив 6.
Тож Кличко в кожній кризовій ситуації діє за класичною схемою «пожежника» за класифікацією лідерства в політології. Себто – намагається ліквідувати наслідки невдалих рішень чи виниклих проблем у столиці постфактум, коли лихо вже сталося. Після обвалу частини Шулявського шляхопроводу Кличко звільнив одного зі своїх профільних заступників «за незадовільні результати роботи», а саме голову Солом’янської РДА – «за недбале ставлення до роботи». Мер наказав провести комплексну перевірку всіх шляхопроводів та мостів у столиці на предмет аварійності. Він дав прес-конференцію прямо на Шулявському мосту, оголосивши про початок конкурсу проектів із відновлення аварійного шляхопроводу.
При цьому мер спочатку заперечував аварійний стан Шулявського шляхопроводу, пояснивши інцидент тим, що він «втомився від часу». А вже наступного дня підтвердив, що на ремонт мосту потрібні щонайменше 1,5 млрд грн та близько двох років часу.
Муніципальний нокдаун
«Втомлений» Шулявський міст іще більше підточив і без того низькі рейтинги столичного міського голови. Втім, саме стиль управління столицею та поведінка градоначальника і є першопричинами непростої ситуації, в якій опинилися й мешканці міста, і сам Кличко.
Кличко і метро на Троєщину: історія невиконаних обіцянок столичного мераМер Києва Віталій Кличко не виконав обіцянку збудувати в Києві лінію метрополітену в напрямку житлового масиву «Троєщина» за п'ять років.
Адже тепер за чергової кризової ситуації вся відповідальність за обвали мостів, погані дороги чи інші техногенні аварії буде повністю лягати особисто на мера. А інфраструктура міста, без перебільшень, перебуває на межі колапсу. Проблем накопичилося так багато, що невідомо, звідки очікувати чергової надзвичайної ситуації. І звинувачувати самого лише мера в цих обставинах було б надто несправедливо.
Справді, окрім доріг, мостів, постійних аварій тепломереж, у столиці є й інші потенційні техногенні небезпеки, які можуть дати про себе знати в будь-який момент. Це й незаконні забудови, відповідальність за котрі несуть на спільно і мер, і Київрада. Це і можливі зсуви ґрунту на столичних пагорбах, про що вже не один рік місцеву владу попереджають науковці. Сюди належать і ртутна проблема заводу «Радикал», і порохова діжка Бортницької станції аерації, і багато інших небезпек.
Чому столична влада реагує постфактум? Адже такий стиль управління – безпосередня небезпека життям тисяч киян. Саме турбота про безпеку є ключовим завдання влади в будь-якій цивілізованій країні.
Наприклад, ще у своїй передвиборчій програмі Віталій Кличко обіцяв одразу після обрання провести «аудит фінансово-господарської діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві за останні 5 років», тоді як завдання перевірити стан інфраструктурних об’єктів мер дав лише після подій із обвалом Шулявського мосту.
Цікаво й те, що чиновники при цьому примудряються неефективно використовувати кошти громади. Адже, як з’ясувалося, і в 2015-му, і в 2016-му з бюджету столиці виділялися чималі гроші на обслуговування та ремонтні роботи Шулявського мосту. Так, у 2015 році КМДА витратила 1,18 млн грн лише на техніко-економічне обґрунтування реконструкції шляхопроводу, а в 2016-му був проведений тендер на суму 6,5 млн грн уже на проектування реконструкції об’єкту. Тобто ремонт поки не відбувся, а на його проектування вже були освоєні більше 7,5 млн грн бюджетних коштів.
Ручне керування й «автопілот»…
Якщо проаналізувати передвиборчу програму мера Кличка, то мусимо із сумом констатувати: за майже 3 роки вже другої каденцій його головування в столиці виконана заледве десята частина з обіцяного.
У Києві з'являться перші роторні парковкиУ цьому році в Києві з'являться компактні багаторівневі парковки роторного типу, першу з яких столиця отримає безкоштовно з Польщі.
Що стосується обіцянок, які Кличко дав уже в статусі мера, то тут ситуація дещо краща. Згідно із моніторингом, який проводить «Слово і Діло», 157 зобов'язань Кличко виконав, 98 – провалив, а ще 100 – перебувають у процесі виконання. Так, у 2016-му мер не встиг виконати свою обіцянку щодо встановлення 50-ти сучасних зупинок громадського транспорту, не запровадив систему централізованого відеоспостереження, а також визнав неможливість побудови метро на Троєщину протягом 5 років. У той же час, Кличко таки виконав свою обіцянку провести капітальний ремонт 52 вулиць у столиці, сприяв ремонту 40 бюветних комплексів, облаштуванню восьми нових свердловин і відкриттю семи дитячих садочків.
Щоправда, системні проблеми, від яких страждає столиця, й надалі очікують на вирішення. Перш за все, йдеться про проблеми паркування, незаконної забудови, нищення історичної частини міста, поганий стан більшості доріг, відсутність суттєвих зрушень у запровадженні нової транспортної схеми міста і багато іншого.
Наслідком того, що столиця перебуває в режимі ручного керування, а зміни відбуваються «на автопілоті», є відсутність дієвої та злагодженої роботи самої громади міста. А це неминучий шлях до ще більшого занепаду й колапсу в місті. На жаль, жартами та «фотожабами» щодо провальних дій столичної влади у соцмережах ситуацію не виправиш.
Як приклад ручного керування столицею можна навести позицію кандидата на звільнення з посади заступника глави КМДА з питань транспортної інфраструктури через інцидент із Шулявським мостом Іллі Сагайдака, який повідомив, що за п'ять років експертиза об'єкту жодного разу не проводилася. «Є команда мера. Є люди, які мають із ним особисті стосунки. В тому числі, це директор «Автодору». Він має з ним особистий контакт. Я приходив до мера. Говорив і про поганий стан доріг, і про те, що дороги, які минулого року ремонтувалися, уже в тріщинках і розвалюються. Мене не чують. І хочуть зробити винуватим у тих проблемах, які створила саме та вертикаль», – наголосив чиновник.
Стан справ у столиці залишає бажати кращого. Київській владі й особисто Кличку необхідно терміново вжити заходів для виправлення ситуації. Без рішучих вольових дій, перш за все, у середовищі найближчих соратників, нинішній очільник столиці вже скоро може опинитися без свого головного союзника – киян, котрі двічі поспіль довірили йому управління містом.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»