Атомні електростанції в Україні становлять приблизно чверть генеруючої потужності вітчизняної електроенергетики. Це один із найдешевших видів енергогенерації, тож не дивно, що, попри ризики експлуатації АЕС (про які ми вже знаємо на власному досвіді після аварії на Чорнобильській атомній станції), мирний атом залишається одним із пріоритетних напрямків розвитку вітчизняної енергетики. Є лише одне «але»: як і будь-який перспективний енергетичний проект, вона вимагає капіталовкладень держави – зокрема, у будівництво нових енергоблоків.
Продовжуючи рубрику «Місцеві легенди України», «Слово і Діло» звернулося до історії одного з найбільш масштабних проектів-довгобудів енергетичної галузі – зведення 3-го та 4-го блоків Хмельницької атомної електростанції.
Рішення про спорудження Хмельницької АЕС було ухвалене Міністерством енергетики СРСР у 1975 році, а вже в 1981-му в місті Нетішин Хмельницької області почалося будівництво першого енергоблоку. У 1983 році почали будувати другий блок АЕС, у 1985-му – третій, і в 1986-му – четвертий. Перші два були успішно здані в експлуатацію: один у 1987 році (потужність – 1000 МВт), а от другий – вже у 2005 році (також 1000 МВт). Річ у тім, що в 1990 році, після аварії на ЧАЕС, Верховна Рада України наклала мораторій на будівництво нових атомних електростанцій. Відомо, що другий і третій енергоблоки ХАЕС на той момент були готові на 75%, четвертий – на 28%.
Будівництво залишалося замороженим протягом трьох років – до 1993-го, коли парламент скасував свій мораторій. У 2005-му, коли, нарешті, був добудований другий енергоблок Хмельницької АЕС, Кабінет міністрів ухвалив розпорядження щодо продовження робіт на третьому і четвертому енергоблоках.
У 2008 році в Міністерстві палива й енергетики був проведений конкурс із відбору типу реакторної установки для 3-го та 4-го енергоблоків АЕС. Його переможцем стала російська компанія «Атомстройекспорт». Цим співпраця з росіянами не обмежилася: у 2010-му українське енергетичне відомство уклало угоду про співпрацю з «Росатомом», була підписана угода про співробітництво у сфері ядерної енергетики між урядами України та Росії. Тоді орієнтовна вартість завершення недобудованих енергоблоків ХАЕС складала 15 млрд грн. У 2012 році було ухвалено низку важливих рішень: парламенту – щодо розміщення, проектування й будівництва 3-го та 4-го блоків Хмельницької АЕС, Кабміну – щодо техніко-економічного обґрунтування будівництва. Очікувалося, що кошторис проекту складе 40 млрд грн, а потужність двох енергоблоків у сумі сягне 2000 Мвт.
Проте у 2015 році у відповідь на російську агресію Верховна Рада України підтримала рішення щодо денонсації угоди про співпрацю між українським і російським урядами в питанні розвитку атомної енергетики. Два роки тому вартість добудови енергоблоків Хмельницької атомної станції оцінювалася в 100 млрд грн.
Добудувати й запустити недобудовані енергоблоки ХАЕС обіцяла ціла низка прем’єр-міністрів: і Віктор Янукович у 2003-му, і Юлія Тимошенко в 2010-му, і Микола Азаров у 2012-му, і Арсеній Яценюк у 2014-му (останній, щоправда, не обіцяв здати енергоблоки в експлуатацію, а лише заявив про підписання угоди про їхнє будівництво).
Також у рубриці «Місцеві легенди України»:
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»