Практично у кожного міста є своя сумна історія: проекти-довгобуди чи застарілі проблеми, що роками залишаються без вирішення. У Києві також є такі проблеми, і найвідоміша з них – сумнозвісний проект Подільсько-Воскресенської гілки метрополітену, ідея будівництва якої виникла ще в 1970-х роках. Пізніше заплановану гілку метро перейменували на Подільсько-Вигурівську – за назвами районів, які вона повинна з’єднати, а в народі назвали просто – метро на Троєщину.
Одним із найскладніших технічних етапів будівництва стало зведення нового мосту через Дніпро, який також отримав назву Подільсько-Воскресенський. Будувати його почали у квітні 1993 року, однак цей процес неодноразово переривався. Востаннє будівництво мосту поновили у травні 2010 року, і невдовзі перекинута між Рибальським півостровом та Трухановим островом висока аркова конструкція змінила обриси міста. Однак, до бюрократичних та фінансових проблем, пов’язаних із будівництвом мосту, додалился ще й технічні: в листопаді через порушення умов експлуатації впав і затонув у Дніпрі плавучий кран «Захарій LK-600».
У 2015 році вже нинішньою владою Києва було затверджено Програму соціально-економічного розвитку столиці, за якою на проектування Подільсько-Вигурівської лінії метро на 2016 рік було виділено 9,5 млн грн. Проте у грудні 2016-го мерія змушена була вчергове заморозити проект.
Кількість обіцянок, розданих політиками щодо будівництва цієї гілки метро, просто зашкалює. Пообіцяти її будівництво було (і залишається) «справою честі» кожного столичного мера і кожного покоління місцевих чиновників.
Найперша обіцянка про зведення гілки метро на Троєщину, яку зафіксувало «Слово і Діло», належала екс-меру Леоніду Черновецькому. Вона датується 2008 роком. 30 травня він підписав розпорядження про затвердження проекту будівництва нових ліній метро на житловий масив Троєщина. Будівництво мало розпочатися в листопаді того ж року після проведення тендеру на визначення підрядника, а завершитися – до 2011 року. Як відомо, дива не сталося.
Упродовж каденції Черновецького різні чиновники також обіцяли метро на Троєщину. Наприклад, у 2010 році екс-заступник голови КМДА Руслан Крамаренко заявив, що адміністрація розраховує завершити будівництво Подільсько-Вигурівської лінії метро та лінії метро «Троєщина-Осокорки» до 2015 року. За рік після слів Крамаренка колишній прем'єр-міністр України часів Віктора Януковича Микола Азаров також обіцяв за 2 роки розпочати будівництво сумнозвісної гілки метрополітену.
24 травня 2013 року екс-голова КМДА Олександр Попов запевнив, що «за два-три дні» у районі вулиці Набережно-Лугової розпочнеться будівництво четвертої гілки метрополітену в напрямку житлового масиву Троєщина. Але 2-3 дні Попова затягнулися на роки.
Тепер подібні обіцянки роздає чинний мер столиці Віталій Кличко. Ще будучи кандидатом у мери Києва, Кличко пообіцяв за 5 років побудувати метро на Троєщину. Начальник КП «Київський метрополітен» Віктор Брагінський назвав ці обіцянки політиків «столичним жартом».
За його словами, метро на Троєщину «будується» вже понад 20 років, але ніхто так і не може нарешті розпочати роботи. Брагінський стверджує, що на виконання даної обіцянки в бюджеті Києва необхідних коштів немає і ніколи не буде. «Бо це колосальні кошти. За проектом ще 2010 року, будівництво 12 станцій від «Вокзальної» на Троєщину оцінювалося майже в 12 мільярдів гривень. Тут потрібне пільгове фінансування», – пояснив чиновник в одному зі своїх інтерв'ю.
Але, за його словами, цей проект доведеться розділити на етапи, тому що на будівництво всієї лінії грошей просто не знайдеться. «Перший – це будівництво від Глибочицької до Райдужної і, відповідно, далі за наявності фінансування йти вглиб Троєщини. І другий етап – будівництво першої черги депо», – наголосив керівник Київського метрополітену. Крім того, чиновник зауважив, що на сьогодні розглядається два напрямки – метро на Троєщину та на Виноградар.
Історія з лінією метро на Троєщину вже надто затяглася і у нас є всі підстави вважати, що чергові обіцянки про її будівництво в найближчому майбутньому залишаться лише міською легендою для киян.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»