Обговорюючи заборону соцмереж, більшість українців не помітили ще однієї знакової події, спроможної змагатися за значимістю з наведенням ладу у сфері інформаційної безпеки. Мова про намір ВР ухватили поправки до двох законопроектів щодо діяльності УПЦ МП та інших релігійних організацій.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Безпечна релігія. Репресії чи гостра необхідність? спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«Безумовно, Росія зберігає значний вплив на українців через філію РПЦ: мова, перш за все, про поширення пропаганди через широку мережу церков УПЦ МП. Хоча, згідно з останніми даними соцопитувань, з 2010 по 2016 роки кількість вірних УПЦ МП скоротилася», - підкреслив Радчук.
Як вважає експерт, війна на Сході України змінила ставлення до самої УПЦ МП.
«В УПЦ МП наполягають на тому, що за останні роки зіткнулися з істотними організаційними складнощами в своїй роботі і численними «рейдерськими захопленнями» своїх парафій з боку іншої української православної церкви - Київського патріархату. Останню в УПЦ МП не визнають, вважають «розкольниками» і наполягають, що будь-який зв'язок з державою-агресором (а значить, і вплив) є надуманим і не доведеним», - нагадав експерт позицію церковників.
За словами політолога, законопроекти не тільки регулюватимуть діяльність УПЦ МП, а й запроваджуватимуть права українських громад у визначенні їхніх конфесійних уподобань.
«Законопроект «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором» чітко визначив «червоні прапорці», за які церкві переступати не можна. Перш за все, мова про відкриту і приховану підтримку сепаратистських рухів, підрив нацбезпеки в будь-яких проявах, включно з неповагою до державних інституцій, відповідними проповідями тощо», - розповідає Радчук.
«Церковні закони» та інші «гріхи» влади: особливий статус для УПЦ МП і можливі наслідкиМитрополит Олександр (Драбинко) поділився міркуваннями з приводу ініціативи щодо внесення в Раду «церковних законів».
Політолог уточнив, що в підсумку понад 12 тисячам громад УПЦ МП доведеться перереєструватися, що також ризиковано.
«Ці норми можна вважати доцільними в умовах війни. Але законопроект передбачає і більш жорсткі вимоги. Наприклад, погоджувати з органами виконавчої влади призначення єпископів і офіційні візити іноземних гостей. Це ознака втручання в діяльність церкви», - констатував політолог.
За словами експерта, законопроект «Про свободу совісті та релігійні організації» стосується зміни релігійними громадами їхньої підпорядкованості.
Політолог уточнив, що закон допоможе встановити процедуру переходу релігійної громади, яка має статус юридичної організації, з одного приходу до іншого або дозволить змінювати конфесію.
«У зв'язку з такими ініціативами загрози дійсно існують. По-перше, мова про значну мобілізаційну та фінансову спроможність УПЦ МП в разі відповідної команди з Кремля. По-друге, це релігійний фактор: парафіяни церкви - не тільки люди похилого віку, а й активні громадяни з дуже войовничими поглядами і відвертими антиукраїнськими позиціями. Тобто цілком ймовірно, що за потреби вони можуть скласти кістяк антидержавних акцій протестів із драматичними наслідками», - пояснює політичний експерт.
Як зауважив Радчук, прихильники УПЦ МП навіть в разі заборони діяльності своєї церкви нікуди не подінуться.
На його погляд, відповідні закони лише створюють можливість контролювати діяльність релігійних організацій, щоб вона не загрожувала інтересам держави.
«Не виключені протистояння на місцевому рівні. Громади можуть почати локальні війни за приналежність парафій. Як наслідок, можливі фізичні зіткнення і тривалі судові процеси. Адже не всі члени громади підтримають рішення більшості», - резюмував Олександр Радчук.
Детальніше читайте в матеріалі «Безпечна релігія. Репресії чи гостра необхідність?»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»