Лілія Гриневич обіймає посаду міністра освіти й науки вже майже півтора року, й за цей час жодна її обіцянка не була провалена. В День знань «Слово і Діло» вирішило розповісти про те, як працює людина, від якої залежить уся науково-освітня система нашої країни. Символічно, що в плані відповідальності за свої обіцянки її можна назвати взірцем для решти уряду.
Загалом у досьє Гриневич 53 обіцянки, з них 38 вона дала саме на посаді міністра. Невиконані обіцянки в неї є – цілих три, але всі вони датуються періодом, коли Гриневич була народним депутатом. Із тих зобов’язань, які вона взяла на себе, будучи вже членом уряду, виконані 11, решта перебувають у процесі виконання.
Отже, які головні заслуги міністра на цю мить? Виходячи з обіцяного й виконаного, аналітики «Слова і Діла» виділили кілька основних пунктів.
Перше – саме Гриневич перевела вищі навчальні заклади на електронний прийом документів. Це вона пообіцяла зробити в травні 2016 року, щоб уникнути черг у приймальних комісіях. Влітку того ж року обіцяний електронний ресурс запрацював. Щоправда, як це часто буває в нашій державі, він виявився недосконалим і не витримував кількості охочих подати документи. Ситуація повторилася й через рік, під час вступної кампанії-2017… Але, як би там не було, електронна реєстрація спростила вступ дітям із віддалених регіонів, тож, хоч і не без зауважень, але «Слово і Діло» надало цій обіцянці статус «виконано».
Друге – створення мережі опорних шкіл. У вересні 2016-го в Україні відкрилися 144 таких школи, і це навіть на 8 шкіл більше, ніж перед цим обіцяла міністр. Цьогоріч їхня кількість знову зросла, тож зобов’язання виконане.
Третя важлива реалізована обіцянка – збереження соціальних стипендій. Минулого року, коли постало питання зміни системи виплати стипендій, студенти з малозабезпечених сімей захвилювалися про те, чи не будуть вони позбавлені підтримки держави. Але хвилювання виявилися марними й у бюджеті на 2017 рік на виплати соціальних стипендій було закладено майже мільйон гривень.
Що ж до обіцянок «у процесі», то тут варто відзначити такі найбільш очікувані зміни в системі освіти й науки. По-перше, йдеться про поступове зростання заробітних плат учителів, яке міністр пообіцяла в червні минулого року. Зі слів Лілії Гриневич, вже в 2017 році зарплати вчителям підвищили на 50% – до 4,8-6,8 тис. грн, а з 1 вересня має відбутися просування на два розряди відповідно до тарифної сітки для всіх педагогічних працівників (що ми, звісно, перевіримо). Крім того, в червні 2017 року Володимир Гройсман повідомив, що заробітна плата вчителів буде й надалі збільшуватися.
Друга важлива обіцянка «в процесі» – розділення старшої школи на профільний і академічний напрямки. Пояснюючи цей задум, Гриневич у липні минулого року говорила, що в 10-12 класі навчання ділитиметься на два напрямки. Перший – це навчання в академічному ліцеї, де учень вивчатиме певні предмети, завдяки чому зможе потім продовжити навчання в університеті. Другий – профільний ліцей, коли паралельно із середньою освітою школяр зможе опанувати першу професію. У Верховній Раді вже представлений проект закону «Про професійну освіту», який передбачає два рівні професійної освіти – професійно-технічну та вищу професійну, а також визначає, що сфера професійної освіти управлятиметься на обласному рівні та на рівні міст-обласних центрів. Але поки парламент його не проголосував.
І останнє – система підвищення кваліфікації, пройти яку, за задумом міністра, в 2017 році мають 25 тисяч українських вчителів. Цю обіцянку вона дала наприкінці січня цього року, й поки даних щодо неї у «Слова і Діла» немає.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»