Погоджувальна рада: як фракції голосуватимуть з ключових питань?

Читать на русском

Наші аналітики розібралися, які питання піднімали голови фракцій і груп парламенту на погоджувальній раді і голосування з яких питань політсили підтримають.

Найбільші шанси пройти в парламенті на сьогоднішній день є у реформи освіти, на підтримку якої висловилися керівники чотирьох фракцій і груп: Артур Герасимов (БПП), Максим Бурбак (НФ), Олег Березюк (Самопоміч) і Ярослав Москаленко (Воля народу), що при умови поголовного голосування депутатів з цих фракцій забезпечить реформу освіти 262 голоси і більш ніж достатньо для ухвалення.

Єдиним хто виступив проти реформи освіти, став керівник «Опозиційного блоку» Юрій Бойко: він заявив, що на реформу немає грошей і через неї «діти закінчуватимуть школу в 19 років».

Юрій БойкоНародний депутат України
Бойко заявив, що ОБ не підтримає освітню реформуСказано 1 вересня 2017 р.Статус обіцянки: Виконано

Що стосується багатостраждальної судової реформи, то про неї під час погоджувальної ради згадували тільки лише Герасимов і керівник групи «Відродження» Віталій Хомутинник, причому Герасимов вимагав розглянути пов'язані з судовою реформою законопроекти №5425, 6232 та 6233 вже «з першого дня роботи парламенту». У свою чергу Хомутинник заявив, що судова реформа має шанси пройти в парламенті, але ще «сира» і вимагає доопрацювання.

Консолідовану позицію щодо медреформи на погоджувальній раді зайняли БПП і «Народний фронт»: голови фракцій наголосили на необхідності доопрацювання і якнайшвидшого прийняття законопроектів щодо медичної реформи з особливою увагою до сільської медицини.

Маркевич пообіцяв підтримати медичну реформуСказано 19 червня 2017 р.Статус обіцянки: Виконано

Голова «Радикальної партії» Олег Ляшко у своєму виступі заявив про те, що запропонована медреформа «переслідує протилежну мету», хоча і не озвучив чіткої позиції своєї фракції.

Однозначно проти законопроектів про медичну реформу виступив тільки голова групи «Відродження»: Хомутиннік заявив, що уряд взагалі має відкликати законопроект, щоб «не створювати турбулентності в суспільстві» і не лякати населення платними медичними послугами.

Питань національної безпеки і оборони торкнулися керівники фракцій «Народного фронту» і «Самопомочі»: так, Бурбак заявив, що фінансування оборони має бути не меншим від 5% ВВП і закликав Раду якнайшвидше ухвалити закон про порядок вступу в ЄС і НАТО. Березюк закликав ухвалити закон про нацбезпеку з визначення «вертикалі відповідальності», а також закони про цивільний контроль за оборонними витратами і виділити оборонний бюджет в окрему статтю «щоб знати, що там є, а не гамузом і незрозуміло куди дівається».

Окремо варто згадати виступ керівника «Батьківщини» Юлії Тимошенко, в якому вона з традиційної інтонацією «все пропало» висунула вимогу переглянути стратегію розвитку країни і запропонувала зібрати з цією метою президента і прем'єра разом з головами фракцій і партій.

Про парламентську реформу говорили тільки в «Народному фронті»: Бурбак запропонував Раді «нарешті почати реформу своєї діяльності» та запровадити рекомендації місії Євросоюзу під керівництвом Пета Кокса.

Питання про можливість проведення у 2017 році земельної реформи не викликає ілюзій не лише у наших політиків, а й у місії МВФ, яка відклала цю вимогу. Про реформу в своїх виступах на погоджувальній раді згадали тільки Ляшко і Хомутинник, який 5 вересня віддав повноваження керівника «Відродження» Віктору Бондарю на час перевірки ГПУ і ГФС його декларацій.

Так, Ляшко вимагав внести до Конституції зміни і визнати аграрний устрій України фермерським, а Хомутинник заявив про безперспективність реформи через «різноманітність ініціатив».

Щодо законопроекту про реінтеграцію Донбасу нічого конкретного не сказали керівники фракцій коаліції, зате «Відродження» виступило за анонсований законопроект.

У свою чергу Ляшко в черговий раз пройшовся по Мінським угодами і заявив, що його фракція не підтримає коаліційний законопроект, якщо він буде черговим їх різновидом, а Бойко анонсував тверде «ні» «Оппоблока» щодо цієї ініціативи, причому обидва політики зазначили, що законопроект розробляється без обговорення з парламентом.

Крім того, в «Оппоблоці» вимагали від уряду представити програму виходу з кризи або подати у відставку, хоча жодна інша політсила не стала висувати подібних вимог.

Також на раді голова РПЛ висунув до парламенту вимогу підвищити рівень мінімальної заробітної плати до 5 тисяч гривень, що в світлі свіжих пропозицій БПП стане цілком можливим за умови підтримки з боку інших фракцій і груп.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: