Дві знакові події – безвіз та прорив Саакашвілі – з новою силою актуалізували проблему безпечного перетину українсько-російського кордону. Політичній необхідності запровадження візового режиму з Росією заважала економічна складова: занадто багато українських громадян навіть після агресії Кремля в 2014 році на території України продовжували їздити на заробітки до північного сусіда. Безвізовий режим з Європою змушує керівництво держави розставити всі крапки над «і» та зважитися на крок, що є надважливим питанням національної безпеки.
Враховуючи події з незаконним перетином Міхеілом Саакашвілі українсько-польського кордону, експерти не без перебільшення вказують на можливість схожого сценарію і з боку Росії. Мовляв, що заважає якійсь проросійській політичній силі організувати таку «зустріч» небайдужих громадян політиків ери Віктора Януковича, які нині разом із президентом-утікачем переховуються на теренах Росії. Вчорашні найабсурдніші сценарії сьогодні вже не здаються позбавленими логіки.
До того ж для влади тема запровадження візового режиму з Росією може стати тим політичним «тумблером», який перемикне увагу з останніх подій з екс-президентом Грузії. Адже, з одного боку, такий крок ще більше укріпить думку українців щодо безповоротності проєвропейського курсу і президента, і уряду, і основних політичних гравців у парламенті. З іншого боку, тема патріотичності та подолання стану невизначеності щодо дипломатичного статусу країни-агресора Росії, безумовно, додасть балів усім нинішнім провладним колам.
Незважаючи на війну та значне погіршення відносин на офіційному рівні, Росія залишається напрямком номер один для українців, які їздять за кордон на заробітки. Так, за 2015 рік до РФ виїздили 4,1 мільйона українців, а в 2016 році ця цифра трохи зменшилася, хоч і не кардинально – до 3,8 мільйона громадян. Щоправда, ці дані стосуються осіб, які перетинали пункти пропуску на підконтрольній території України. Скільки ж українців перетнули кордон із Росією на окупованій частині Донбасу та в Криму, підрахувати складно.
За прогнозами соціологів, у 2017 році міграція українців лише посилиться, однак цього разу громадяни швидше обиратимуть західний напрямок. Якщо в 2016 році близько 1,3 мільйона українців отримали біометричні паспорти, то в 2017 році, за даними речника сервісного центру «Документ», ця кількість сягає вже 4 мільйонів осіб.
Перезріле рішення
Політичним драйвером теми візового режиму з РФ залишається партнер президента з коаліційної більшості в Раді – фракція «Народного фронту». Саме з вуст політиків цієї партії лунало чи не найбільше заяв щодо необхідності та варіантів запровадження віз для росіян, які офіційно намагаються потрапити в Україну. За даними політиків, таких за останній рік було щонайменше 1 мільйон осіб.
Соціальні ризики і режим жорсткого контролю ОРДЛО: чому люди не сприймуть візовий режим з РФПолітолог розповів, чи варто Україні вводити візовий режим з РФ, і пояснив, як українці сприймуть такий крок.
У 2016 році з ініціативою скасувати безвізову угоду між Україною та Росією виступив голова Верховної Ради Андрій Парубій. Його підтримали колеги з фракції «Народного фронту», втім, рішення так і не було винесено на розгляд парламенту.
Вже навесні цього року про візовий режим з РФ у таборі «Народного фронту» заговорили активніше. У квітні лідер фракції Максим Бурбак виступив із трибуни Верховної Ради з вимогою запровадити візовий режим з країною-агресором. Згодом журналістам вдалося дізнатися, що перемовинами щодо підтримки постанови про запровадження візового режиму від фракції «Народного фронту» в Раді займається перший заступник голови Андрій Тетерук. Серед народних депутатів також лунає думка й про те, що для запровадження візового режиму з Росією голосування парламенту і не потрібне. Мовляв, достатньо відповідного рішення МЗС, погодженого з президентом. Раніше ініціативу «фронтовиків» активно підтримали у фракціях «Самопомочі» та Радикальної партії. Як не дивно, найбільша кількість противників запровадження візового режиму з РФ припала саме на народних обранців від пропрезидентської фракції БПП.
Своєю чергою, в Міністерстві закордонних справ наполягають на тому, що потрібне саме політичне рішення. Якщо воно буде, то, за словами очільника відомства Павла Клімкіна, МЗС готове його реалізувати. «Я вважаю, що навіть запровадження візового режиму в контексті контролю того, хто прибуває з РФ, нам мало. Ми маємо запровадити для цього біометричні паспорти, але потім ще й контроль тих, хто приїжджає», – заявив Клімкін.
Втім, хоча прихильників цієї ідеї і в парламенті, і в уряді наразі багато, поки питання так і не вирішене. Чергова перепона – брак коштів. Адже запровадження віз потребуватиме суттєвого збільшення штату дипломатичних установ у Росії, а значить, і відповідного фінансування. Потрібно буде оплатити послуги додаткового персоналу, закупити нову техніку та видаткові матеріали.
Дзеркальні заходи?
На думку експертів, швидкого запровадження візового режиму із Росією не буде через те, що між двома країнами досі діє угода про взаємний безвізовий режим від 1997 року. Щоб скасувати її дію, потрібне рішення парламенту, після чого Кабмін окремою постановою має повідомити про це уряду РФ. Лише через півроку угода має втратити чинність.
Правила в'їзду: біометричний контроль – це гібридний варіант візового режиму з росіянамиЕксперт Українського незалежного центру політичних досліджень оцінила намір України запровадити біометричний контроль з РФ.
Дискусії на найвищому рівні про запровадження візового режиму з РФ ведуться ще з 2014 року, коли Кремль здійснив військову агресію щодо України. Однак це питання настільки турбулентне за своєю суттю, що наважитися ухвалити це рішення й досі не змогли. Щоправда, із січня 2015 року Кабмін таки вніс обов’язкове обмеження: в’їзд для росіян відтоді відбувається за закордонними, а не внутрішніми паспортами.
А от Росія робить усе навпаки: там не ставлять жодних обмежень щодо перетину кордону українцями. Громадяни України й надалі можуть перетинати кордон із РФ за внутрішніми паспортами. Ба більше, Федеральна служба міграції РФ дозволила українцям продовжувати термін перебування в Росії багаторазово на наступні періоди в 90 днів. Таке рішення керівництво Кремля пояснило з притаманним там зухвалим цинізмом: мовляв, подовжувати термін потрібно для українців призовного віку, які приїхали до Росії, щоб «пересидіти мобілізацію».
Поки Росія не вдалася до ініціативи щодо дзеркальних дій. Запровадження візового режиму з Україною та примусова депортація українських заробітчан може призвести до зростання значної соціальної напруженості. Втім, для Кремля такий сценарій – це лише «план б».
А от основний ризик запровадження візового режиму з Росією якраз і полягає не в дзеркальних діях РФ, а саме в гібридній реакції з боку Москви. Офіційно в Кремлі ініціативу з боку України називають «недружньою». «Судячи з усього, в Україні готові збудувати нову залізну завісу, щоб не допустити нормального людського й родинного спілкування жителів Росії та України», – вважають у МЗС РФ.
Однак, окрім своєї офіційної позиції, росіяни вже подбали про те, щоб усі охочі громадяни України могли в спрощеному режимі отримати паспорт громадянина РФ. У липні цього року в Держдумі схвалили низку поправок про додаткові пільги для громадян України, які хочуть отримати громадянство Росії в спрощеному порядку. Для цього особі буде достатньо подати до Міністерства внутрішніх справ Росії заяву про відмову від громадянства України.
Гібридні візи
Поки тривають дискусії сщодо запровадження візового режиму, виникла ще одна ідея: запровадити для росіян біометричний контроль. Влітку її озвучив секретар РНБО Олександр Турчинов. «Щоб, поки уряд визначається із запровадженням візового режиму, забезпечити пропуск за біометричними паспортами та при перетині кордону будь-яким росіянином брати в нього ідентифікаційні ознаки (або відбитки пальців, або сітківку ока), така робота ведеться. Я сподіваюся, що уряд фінансово підтримає цю роботу, яка дасть результат, ми вважаємо, протягом місяця, якщо буде необхідне фінансування. А воно має бути, тому що це безпека країни. Все, закінчилися часи, коли вони могли тут гуляти. Заходитимуть за процедурою європейської країни, яку ми будемо визначати», – заявив він.
В яких регіонах України підтримують візовий режим із Росією?Ідею запровадження візового режиму та розриву дипломатичних відносин із Росією найбільш гаряче підтримують на заході України.
В уряді також вважають таку ініціативу значно ефективнішою, ніж запровадження самих віз. Звісно, одним із прибічників такої ідеї виступив соратник Олександра Турчинова, міністр юстиції за квотою «Народного фронту» Павло Петренко. Зокрема, він пояснив, що біометричні дані дозволять краще контролювати переміщення російських громадян, аніж звичайне запровадження віз.
Ще одна проблема, яку не зможе вирішити питання запровадження віз із Росією. Це перетин українського кордону на окупованому Донбасі та Криму терористами, бойовиками та іншою агентурою, яка спонсорується з боку Кремля. Крім проблем із нацбезпекою, уряду та парламенту варто значно більше уваги приділити й роботі з українцями, які їдуть саме на роботу до Росії, а не через родинні зв’язки. Йдеться про відновлення економіки, покращення підприємницького клімату, збільшення кількості робочих місць та зростання заробітних плат. Усі ці зміни не можливі без ефективних реформ. Збалансувавши відтік українців до північного сусіда, ризики в питанні візового режиму та будь-яких дзеркальних заходів з боку Москви значно зменшуються.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»