Навряд чи є політична можливість та воля ветувати законодавчі зміни. Президент був рушієм цієї реформи, проекти кодексів готувалися в межах дорадчого органу при президенті, тому АП навряд чи дослухається на цьому етапі.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла керівник проектів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, оцінюючи звернення НАБУ до президента з вимогою ветувати закон, що запускає судову реформу.
«Депутати від БПП голосували без урахування пропозицій громадськості та зауважень. Голосували навіть депутати від «Опоблоку». Очевидно, що були проведені політичні перемовини. Тому сподіватися, що з’явиться політична воля ветувати закон, не варто. Хіба що може спрацювати чинник міжнародного тиску», – пояснила Кириченко.
Як зауважила експерт, щодо побоювань НАБУ, то дійсно змінюються терміни досудового розслідування, що дуже ризиковано.
Хто і як голосував за судову реформуРада у вівторок ухвалила судову реформу. Як це було – просто й доступно показано на інфографіці «Слова і Діла».
«Це може призвести до того, що більшість справ просто не доходитиме до суду, а просто закриватиметься», – припустила вона.
За її словами, якщо глобально дивитися на законодавство, то має місце розширення повноважень президента.
«Повноваження президента встановлені КУ, є рішення КС, які чітко формують позицію. В процесуальних кодексах порушень щодо розширення повноважень президента немає, але загалом така теза спостерігається. Наприклад, нових органів, що були започатковані, немає в КУ. Президент має кадрові повноваження й вони виходять за межі Конституції», – додала експерт.
Також фахівець відзначила, що реалізація повноважень президента залежатиме від статті 124 щодо призначення суддів.
«Це саме конституційні зміни. На сьогодні президент призначає суддів усіх рівнів за поданням Вищої ради правосуддя. За ідеологією конституційних змін президент має конституційний обов’язок. Тобто, якщо є подання Вищої ради правосуддя, то президент формально має взяти це подання та призначити суддю своїм указом», – наголосила вона.
Експерт уточнила, що зараз ми побачимо, як це відбуватиметься щодо суддів Верховного суду.
«Тут є ризики, оскільки багато питань до конкурсу, проведеного щодо кваліфікаційної комісії, та співбесід із кандидатами на посаду суддів Верховного суду», – додала Кириченко.
На її думку, певною мірою в зв'язку із законодавчими змінами відбувся відкат назад у створенні доброчесної судової системи.
«Це зрозуміло, тому що стара судова система існує, вона є в межах державних механізмів, які корумповані, й сама по собі стара система не зникне. Тому опір на законодавчому рівні також є. Якийсь реальний результат можна буде відчути років за п’ять, коли запрацює Верховний суд, а рівень конституційних судів буде реформований», – резюмувала Юлія Кириченко.
Як депутати голосували за судову реформу, можна подивитися в інфографіці «Слова і Діла».
Нагадаємо, міністр юстиції Павло Петренко обіцяв, що за три роки суддівський корпус буде оновлений на 70-80%.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»