Нещодавно міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков оприлюднив звіт щодо роботи поліції, в якому йшлося про відчутне підвищення показників розкриваності злочинів за останні роки. Допис, який Аваков, як годиться, зробив у Facebook, викликав шквал критики. Журналісти одразу задалися резонним запитанням: якщо поліція демонструє такі хороші показники, чому ж тоді досі не розкриті десятки резонансних убивств?
«Слово і Діло» спробувало розібратися в ситуації без емоцій і зібрати відкриту інформацію зі статистики цього тяжкого кримінального злочину.
За офіційним даними, найбільш кривавим в плані зареєстрованої кількості вбивств за останні п’ять років був 2014-й: тоді правоохоронні органи зафіксували 12639 випадків позбавлення життя. З них 11466 – саме навмисні вбивства. У 2013 році зареєстрована кількість випадків убивств становила 7188 (5861 умисних), у 2015-му 9215 (умисними визнані 8224). У 2016 році якщо вірити офіційним даним, в Україні вбили 7062 людини, 5992 з них – навмисно. Цього року дані за січень-серпень такі: 5393 випадків позбавлення життя, з яких 4789 навмисні.
Що ж до резонансних вбивств, запит на покарання винуватців яких у суспільстві сьогодні найбільший, то це смерті журналістів В’ячеслава Веремія і Павла Шеремета, мера Кременчуга Олега Бабаєва, мера Старобільська Володимира Живага, полковника СБУ Олександра Хараберюша, полковника розвідки Максима Шаповала. Про хід розслідування цих та інших вбивств читайте в матеріалі «Розслідування резонансних вбивст.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»