Позиції міцні: що думають в ПАРЄ з приводу українського закону «Про освіту»

Читать на русском
Член української делегації в ПАРЄ Борислав Береза розповів, чого можна чекати від дебатів щодо освітнього закону.

У Парламентській асамблеї Ради Європи з розумінням ставляться до українського освітнього закону, який відповідає Європейській хартії.

Про те, які настрої панують щодо українського питання в Страсбурзі, «Слову і Ділу» розповів член парламентської делегації України в ПАРЄ народний депутат Борислав Береза (позафракційний).

«Українська делегація має позицію, вона відома. Ніхто не буде дивитися, чого хочуть від нас Угорщина та Румунія. У нас є свої національні інтереси, й ніхто їх здавати не буде», – зазначив він.

За словами депутата, позиції України в цьому питанні «досить сильні», оскільки український закон «не відрізняється від аналогічних законів, що діють в європейських країнах. Він повністю відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин».

«Інша річ, що в нас це питання сильно політизується. Тому й відбувається те, що ми зараз бачимо», – додав Береза.

За словами політика, більшість європейських парламентарів «із розумінням ставляться до позиції України».

Вадим НовинськийНародний депутат України
Новинський пообіцяв, що «Опоблок» звернеться до КСУ, якщо Порошенко підпише закон про освітуСказано 20 вересня 2017 р.Статус обіцянки: Виконано

У понеділок, 9 жовтня, ПАРЄ більшістю голосів ухвалила рішення про проведення термінових дебатів з приводу українського закону «Про освіту». Дебати, а також затвердження відповідної резолюції відбудеться в четвер, 12 жовтня.

Запит щодо дебатів з питання статті 7 закону «Про освіту», затвердженого Верховною Радою України від 5 вересня, подали депутати ПАРЄ від Угорщини та низки інших країн. Стурбованість сусідів України викликають норми закону, згідно з якими представники нацменшин зможуть отримувати освіту рідною мовою разом із державною в дошкільних закладах і початковій школі. А представники корінних народів – у дошкільних установах і середній школі. Надалі передбачена можливість вивчення мови корінного народу або нацменшини як окремого предмета. На їхню думку, ця норма шкодить інтересам національних меншин, що компактно проживають у певних районах України.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: