Мало не щотижня в стрічці новин українцям повідомляють про масові отруєння дітей у дитсадках та школах. За останні півроку кількість повідомлень про загрози для здоров’я стрімко збільшилася: як правило, йдеться про неякісну їжу від приватних постачальників.
Так, цими днями в Києві отруїлися 11 дітей, які відвідували дитсадок №131. Вісьмох із них шпиталізували з підозрою на сальмонельоз. Попередньою причиною може бути недотримання санітарних норм у самому дитячому садку або неякісна їжа.
Наприкінці вересня на Хмельниччині госпіталізували 9 школярів із попереднім діагнозом «гастроентероколіт». У червні у Волновасі (Донецька область) були шпиталізовані дев'ять дітей, які ходили до одного дитсадка, з підозрою на отруєння. Діагноз – сальмонельоз. У березні шестеро дітей (п'ятеро з ясельної групи та один вихованець із середньої) потрапили до лікарні через ротавірусну інфекцію в Запорізькій області. В лютому цього року через спалах гострої кишкової інфекції до лікарень звернулмся 42 школяра відразу трьох навчальних закладів столиці. Результати перевірки виявили порушення в дотриманні санітарного законодавства одним із підприємством-постачальником продуктів: були грубо порушені умови зберігання продуктів.
Трагедія, яка сталася в дитячому таборі відпочинку «Вікторія» в середині вересня й забрала життя трьох дітей, є наслідком не лише недбальства й чиновницької халатності, але й має ще одну спільну рису з прикладами отруєнь у багатьох навчальних закладах у всій Україні. Після запровадження мораторію на перевірки бізнесу багато підприємців просто перестали відповідально ставитися до якості своєї продукції. Особливо, якщо йдеться про так зване «освоєння державних коштів», коли тендери часто виграють фірми чи підрядники, які заздалегідь знають про лояльність з боку чиновників. Навіть запровадження системи ProZorro не гарантує якісних послуг від підрядників.
Податківці назвали десять найбільших підприємств-боржників УкраїниВ Офісі великих платників податків ДФС озвучили суми боргів українських компаній, у 2017 році кількість ВПП зросла на 69 відсотків.
Саме тому перевірки відбуваються постфактум – уже після того, коли трагедія чи інцидент, через який постраждали люди, вже сталися. Під час перевірок виявляють масові порушення. Підприємці також нарікають: з огляду на умови ведення бізнесу в Україні, заощаджувати доводиться на всьому. Тож не дивно, що деякі з них можуть просто не помітити межі, коли заробляння грошей перетворюється на загрози здоров’ю та життю громадян-споживачів.
Ключове запитання: хто більше має взяти на себе відповідальність за дотримання якості у веденні підприємницької діяльності – бізнес чи держава?
Спрощення чи обмеження?
На початку листопада 2016 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект, яким передбачене продовження мораторію на проведення перевірок бізнесу до 31 грудня 2017 року. Мораторій діє ще з 2014 року: фактично, були суттєво обмежені позапланові перевірки, а про планові підприємців повідомляли заздалегідь.
За задумом уряду такий крок мав би полегшити долю бізнесу й суттєво знизити корупційну складову. Це й стало одним із перших кроків до процесу дерегуляції підприємницької діяльності – скорочення державного регулювання в певній сфері. Адже розвивати бізнес складно, коли відбуваються постійні податкові, пожежні, санітарно-епідеміологічні та архітектурно-будівельні перевірки. Та й часто вони не відбувалися як належить, а просто ставали приводом для вимагання хабарів від підприємців.
І Кабмін, і президент наголошують на курсі продовження процесу дерегуляції. Так, на думку глави держави, саме цей процес є запорукою залучення додаткових інвестицій з-за кордону. «Значно спрощена процедура відкриття бізнесу: на 40% скорочена кількість документів, які необхідно подати, й кількість часу, який потрібно витратити для того, щоб відкрити бізнес в Україні. Скорочена зі 143 до 84 кількість дозволів. Це знайшло своє відображення в рейтингу Doing Business, де Україна значно покращила свої показники», – зазначив Петро Порошенко ще в серпні минулого року.
Велика інспекція не вдалася: Мінекології перевірило лише третину підприємств, що працюють із небезпечними відходамиМіністр екології Остап Семерак торік обіцяв до серпня 2017 року перевірити всі підприємства, що мають справу з небезпечними відходами. На ділі ж виявилося, що інспекція відбулася лише на третині з них.
Однак, попри те, що позиції в міжнародних рейтингах у 2015-му й справді покращилися, Україна два роки поспіль тупцює на місці. Згідно зі згаданим вище рейтингом Doing Business, у 2017-му Україна посіла 80-те місце серед 190 країн, а в 2016-иу посідала 81-ше місце серед 189 країн.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман висловив ще більш оптимістичний сценарій. Мовляв, продовживши процес дерегуляції, Україна вже наступного року зможе покращити свої позиції одразу на 40 пунктів. «Уряд за останні півроку провів низку важливих дерегуляцій, і ми надіслали до парламенту чотири нових законопроекти, які дозволять Україні після їх ухвалення та імплементації потрапити до рейтингу топ-40 Doing Business», – підкреслив він у вересні цього року. Та чи справді мораторій на перевірки бізнесу має такий позитивний ефект, на якому наголошують урядовці?
Важкі будні підприємців
Майже за 3 роки дії мораторію тектонічних змін у веденні бізнесу, на думку самих підприємців, не відбулося. Досі високими залишаються корупційні ризики, є проблеми з капіталізацією та розширенням бізнесу, витрачається багато часу та грошей на отримання дозвільних документів та ліцензій, залишається обтяжливим податкове адміністрування та бухоблік.
Усі ці невирішені проблеми накопичуються та прямо впливають на економіку. Показник рівня ВВП України у 2016 та 2017 роках показує зростання в середньому на 1,5-2%. У проекті державного бюджету на 2018-й уряд заклав більш оптимістичну цифру в 3% за підсумками року.
Опитування серед представників малого й середнього бізнесу зафіксували, що основні проблеми підприємців, по суті, нікуди не поділися. І мораторій мав виконати функцію підготовчого етапу для проведення справжньої дерегуляції. Так, за результатами щорічного дослідження Інституту економічних досліджень у рамках програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (дані за 2016 рік), підприємці й досі витрачають багато часу для проходження планових перевірок, отримування дозволів та ліцензій. Серед опитаних представників 1800 малих та середніх українських підприємств 23% зазначили, що серед перешкод ведення бізнесу й досі поширеними є високий регуляторний тиск. Стільки ж респондентів стикаються з проявами корупції, 26% – нарікають на часті зміни економічного законодавства, 27% – не задоволені обтяжливим адмініструванням бізнесу, 35% вважають, що в Україні й досі високі ставки оподаткування.
Бальцерович: Україні потрібно зменшити вплив олігархівУкраїна для прискорення економічного зростання необхідно запустити процес демонополізації, вважає відомий польський економіст.
Цікаво, що попри дію мораторію, 49% опитаних бізнесменів зазначали, що до них приходили з перевірками представники органів контролю – пожежна охорона, податкова інспекція, санітарно-епідеміологічна служба.
Тим не менш, окрім вад кволої дерегуляції, більша частина малого та середнього бізнесу вважає основними перешкодами для ведення бізнесу нестабільну політичну ситуацію та низький попит на свої послуги/продукцію.
Врятувати дерегуляцію
Очевидно, що продовження мораторію на планові перевірки не вирішує всіх проблем із державним наглядом. Так, бізнес почуває себе вільніше, але загальна ситуація в економіці на тлі відсутності ефективного державного контролю, часто призводить до погіршення якості надання послуг, що згодом може призвести до високих ризиків для здоров’я та життя громадян.
Для змін у процесі дерегуляції варто звернути увагу не лише на питання зменшення перевірок, ставок оподаткування, але й на низку інших реформ. Як показує практика голосування в парламенті, коли досягнутий консенсус у певних принципових питаннях, де є інтереси великого бізнесу, дерегуляція відбувається швидко й без особливих дискусій. Так, наприклад, ще в березні 2015 року був ухвалений законопроект №0943 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», яким була значно скорочена кількість уніфікованих процедур отримання й позбавлення ліцензій.
У попередньому скликанні Верховної Ради народні депутати досягли згоди на скасування ліцензування 23 видів господарської діяльності із 66. Зокрема, звільнялися від ліцензування процеси, пов’язані з пошуком і розвідкою корисних копалин, видобутком корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до державного фонду родовищ корисних копалин, а також виробництво й прокат металів та дорогоцінного каміння, проведення геодезичних та картографічних робіт. Тобто це ті сфери підприємницької діяльності, якими займається саме великий бізнес.
А от дерегулювати умови ведення бізнесу для малого та середнього класу підприємців народним депутатам чомусь так швидко не вдається. Цікаво, що пропозиції кардинально змінити правила гри для бізнесу неодноразово лунали в стінах уже нового парламенту з початку 2015 року. Ба більше, навіть були зареєстровані відповідні законопроекти. Наприклад, у проекті закону №1069 «Про зміну системи регулювання економіки» наголошувалося на необхідності зняти всі технічні регуляторні обмеження для ведення бізнесу. Втім, документ був відхилений профільним комітетом і знятий із розгляду.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»