14 жовтня в нашій країні святкується День захисника України. Це свято було засноване три роки тому, замість 23 лютого, указом президента Петра Порошенка. «Слово і Діло» вирішило розібратися, що змінилося в нашій армії за ці три роки.
Революція одягу
Зміни в екіпіровці наших солдатів почалися після того, як на службу в Міноборони восени 2014 року пішов так званий «волонтерський десант». Один з учасників цього «десанту», помічник міністра оборони Юрій Бірюков, у себе на Facebook докладно розповідає, з чим довелося зіткнутися з самого початку.
Генерали-шахраї: які злочинні схеми розкриті в МіноборониПавловському є що розповісти в суді, тому керівництво Міноборони й держави спробує зам'яти цю справу, вважає Максим Кречетов.
За його словами, зиму 2014-2015 років допомогли «витягнути» поставки теплого одягу з Канади. Ще за рік тепла форма вже закуповувалася в Україні, але віддавалася виключно під потреби 4-ї і 5-ї хвиль мобілізації. У 2016-2017 роках, після затвердження нових технічних умов і подолання опору з боку різних департаментів Міноборони, до грудня 2016-го нова зимова форма вже почала надходити в АТО.
І, нарешті, в 2017 році, вже у вересні, форма була закуплена і її розсилали в розпорядження військових частин.
Щоравда, як стало відомо «Слову і Ділу», на передовій нову форму отримають поки що тільки ті, хто нещодавно підписав контракт або зносив старий комплект, користування яким розраховане на три роки.
Змінилася й «комплектація» форми. Зараз військовослужбовцям на зиму видають сучасні берці з утеплювальною мембраною Gore-Tex, трекінгові зимові шкарпетки, термобілизну, флісові рукавиці, шапки з флісовою підкладкою, куртки-утеплювачі та двошарові зимові штани.
Революція харчування
До змін у системі харчування також причетний «волонтерський десант». У вересні 2015 року в Національній академії Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові та на Західній військово-морській базі в Одесі почався експеримент із переведення військовослужбовців на систему харчування за типом «шведського столу». Така система прийнята в арміях країн-членів НАТО. Люди можуть вибирати з кількох перших і других страв, а також напоїв і десертів, а не отримують якийсь стандартний сніданок, обід або вечерю.
Експеримент тривав півроку і був визнаний вдалим. Раніше харчування солдатів організовувалося за жорсткими вимогами постанови Кабміну №426 про норми харчування військовослужбовців, яка включала в себе до 90 різних найменувань продуктів. Але серед них, не було, наприклад, йогуртів або кави – того, що звикла вживати в їжу сучасна людина. За підсумками експерименту був напрацьований перелік із 348 найменувань продуктів, що надає більше можливостей для приготування якісної їжі.
Еволюціонували і сухі пайки, які видаються бійцям на передовій. Якщо раніше вони являли собою один раціон, що складається переважно з різних консервованих каш із м'ясом, то тепер раціон розподіляється на всі дні тижня і в нього можуть входити навіть супи.
Більше фінансування
Після початку війни в 2014 році фінансування діяльності збройних сил росло з кожним роком. Платня військовослужбовців також збільшувалася, правда, один раз – і одразу у великому обсязі. Це сталося в 2016 році, коли грошове утримання різних категорій військовослужбовців було підняте в 2-3 рази.
Наприклад, якщо у 2015 році звичайний рядовий-стрілок поза зоною АТО отримував 2,3 тис. грн, то після 1 січня 2016 року його платня зросла до 7 тис. грн. Лейтенант у 2015 році отримував 3,8 тис., а в 2016-му – вже 9,5 тис. Зарплатня капітана зросла вдвічі – з 5 до 11 тис. грн, а полковника-командира бригади – більш ніж удвічі: з 6,5 до 16 тис.
Крім того, за участь в АТО бійці можуть отримувати солідну грошову винагороду. В цілому, станом на літо 2017-го рядовий боєць на передовій може отримувати до 17 тис. грн.
Більше бойового досвіду
Найголовнішим досягненням трьох останніх років полковник запасу Юрій Повх вважає появу в армії командирів з бойовим досвідом, здатних брати ініціативу на себе й ухвалювати самостійні рішення. За словами Повха, така категорія фахівців була неможлива в невоюючій «паркетній» армії, яка займалася переважно розпродажем майна, що дісталося у спадок від СРСР.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»