Новий пленарний тиждень обіцяє бути по-справжньому спекотним. Скандальної динаміки у внутрішні розборки між фракціями та групами народних депутатів додасть умовний конфлікт під назвою «Банкова-Аваков».
Вочевидь, ядро коаліційної більшості – фракції «Народного фронту» та «Блоку Петра Порошенка» – очікує чергова масштабна криза. Її наслідком може бути демарш частини «Народного фронту», близької до міністра внутрішніх справ, або й узагалі офіційне розлучення двох партій-союзниць.
Інтриги додає той факт, що ще зовсім нещодавно НФ та БПП вели активні перемовини, метою яких могло бути фінальне об’єднання двох партій в одну політичну силу й спільна участь у наступних виборах.
Ще більшої уваги заслуговує одна важлива обставина: головою Верховної Ради є представник «Народного фронту» Андрій Парубій. Саме в його руках можуть опинитися ключові процедурні важелі як порятунку коаліції, так і остаточного її поховання.
Як далі розвиватимуться політичні події в разі реалізації першого сценарію, а як – у разі другого?
Парламент як лакмусовий папірець
Загалом ситуація з коаліцією проясниться вже після ключових голосувань парламенту цього тижня. Найцікавіше буде спостерігати за поведінкою нардепів із фракції «Народного фронту».
До порядку денного цього тижня мають бути внесені кілька важливих законодавчих ініціатив. Наприклад, у четвер депутати мають розглянути урядовий законопроект «Про приватизацію державного майна», який має сприяти прискоренню процедури продажу держпідприємств. Цей документ важливий тим, що приватизація є однією з умов подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом та джерелом наповнення державного бюджету.
Також цього тижня має бути розглянута низка законопроектів щодо виборчої реформи. Народні депутати від фракції БПП уже запевнили, що голосуватимуть за законопроект про Виборчий кодекс із відкритими списками.
Очікується, що наступного тижня нардепи також розглянуть проект державного бюджету на 2018 рік, проекти щодо створення антикорупційного суду й так звані «аграрні закони».
Справжньою скринькою Пандори у внутрішньокоаліційній війні може стати зареєстрований минулого тижня законопроект позафракційного нардепа Юрія Дерев’янка «Про президента України та порядок припинення його повноважень». Ідеться про законодавчу деталізацію процедури імпічменту.
Гіпотетично цей документ може знайти достатню кількість голосів у парламенті. Звісно, якщо його підтримає частина «Народного фронту». Сприятливе тло вже створене: під Верховною Радою досі не розійшовся мітинг під проводом Міхеіла Саакашвілі. Саме принципова позиція Арсена Авакова стала на заваді жорсткому припиненню протесту й сприяла його розгортанню під стінами парламенту. Через що нібито й виник конфлікт із президентом.
Саботаж у голосуваннях або навіть висунення несподіваних для пропрезидентської команди законодавчих ініціатив стане фінальною піснею для подальшого існування більшості та остаточною крапкою в питанні можливого партійної кооперації НФ та БПП.
Стежка війни
Великим перебільшенням є міф про те, що обом найбільшим фракціям парламенту важливо співпрацювати, щоб не допустити дострокових виборів. Мовляв, «Народний фронт» узагалі не пройде до нового парламенту, а БПП отримає значно меншу підтримку виборців. Утім, ситуація не така вже й однозначна: обидві політичні сили мають «план Б» на такий випадок.
Не виключено, що «Народний фронт» і справді як бренд не братиме участі в таких виборах, натомість розчиниться в нових перспективних союзах чи піде на вибори вже після ребрендингу. Арсен Аваков може реалізувати виборчий потенціал за допомогою праворадикальної партії «Національний корпус». Остання разом зі «Свободою» та «Правим сектором» у березні цього року підписала документ «Національний маніфест» – про координацію дій у досягненні політичних цілей.
Частина НФ, орієнтована на Арсенія Яценюка, якраз і може розпочати своєрідний ребрендинг та спозиціонувати себе як умовна «партія прем’єра» Володимира Гройсмана. Обоє політиків вже тривалий час знаходять спільну мову й подейкують, що наразі саме «Народний фронт» є більшою опорою для нинішнього прем’єр-міністра у Верховній Раді, аніж пропрезидентський БПП.
Нарешті, частина НФ, орієнтована на секретаря РНБО Олександра Турчинова, реалізує задум з об’єднанням чи інкорпорацією до БПП. Скоріш за все, в разі проведення позачергових виборів до Верховної Ради для найбільш медійних та впливових нардепів від НФ знайдеться квота в списках БПП або для них будуть узгоджені мажоритарні округи.
Сценарій миру
Більш імовірним у нинішній ситуації виглядає сценарій, коли особливих змін у відносинах між «Народним фронтом» та БПП не відбуватиметься. Партнери й надалі шукатимуть компроміси в суперечливих питаннях, а знакові голосування і так відбуваються не без допомоги позафракційних депутатів або шляхом залучення депутатських груп.
Це не означає, що дефрагментація «Народного фронту» не продовжиться. Скоріш за все, перемовини основних стейкхолдерів партії триватимуть непублічно. До слова, у вересні в ЗМІ вже з’являлася інформація про можливі перемовини Арсена Авакова з лідером «Батьківщини» Юлією Тимошенко. Цікаво те, що сам міністр МВС не підтвердив, але й не спростував ці чутки. Мовляв, він, як і кожен політик, має право на спілкування зі своїми колегами по ремеслу.
Насправді, період невизначеності та стратегія статусу-кво для Арсена Авакова та орієнтованої на нього частини НФ є більш ніж виграшною. Адже як би там не було, рейтинги самого Петра Порошенка не набирають ваги, а значить, автоматично втрачає у впливовості і його БПП. Зважаючи на це, ймовірно, що різких рухів з будь-якої сторони ми так і не побачимо.
Відсутність стабільних традиційних політичних інститутів сприяє тому, що будь-який баланс в українській політиці тримається на особистих зв’язках та відносинах. І якщо нинішня криза зумовлена суто людським виміром відносин двох політиків, то знайти раціональний вихід у такому разі буде вкрай важко. Адже йдеться про дуже суб’єктивні речі – людські амбіції, владу та прагнення вигравати.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»